13.10.2026р.
Тема програми № 1: Вступ. Ґрунтообробні
машини і знаряддя для основного і поверхневого обробітку ґрунту
Тема уроку № 2: Робочі органи плугів,
особливості будови i роботи.
Працюємо з підручником:
(CM – I) - Сільськогосподарські та
меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк,
В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. — К.: Вища
освіта, 2004. — 544 с.; іл. СМ - I – сторінки 20-27.
(CM - II) - Машини сільськогосподарські: /
А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота,
2005. — 576 с.; іл. CM - II –
сторінки .
Опрацювати матеріал.
1. Будова плугів.
2. Робочі органи плугів.
3. Робота плугів.
Д.З. Оформити конспект. Дати відповіді на
питання:
1. Яке призначення плугів загального
призначення?
2. Опишіть види та призначення корпусів
плуга.
3. Опишіть будову корпусу плуга.
4. Які бувають леміші та їх призначення.
5. Призначення полиць та їх види на плугові.
6. Яке призначення дискових та череслових
ножів плуга?
7 Яке призначення опорних колес?
Плуги
загального призначення
Призначені для оранки різних ґрунтів
після збирання зернових, технічних культур, багаторічних трав на глибину 18-30
см. Універсальні корпуси забезпечують відвальний обробіток ґрунту на
швидкостях, характерних для сучасних тракторів. Робочі органи оснащені змінними
елементами (лемехи, відвали і тощо), що уніфіковані для всіх плугів загального
призначення. Агрегатуються з тракторами класів від 0,6 до 5.
Плуг трикорпусний начіпний ПЛН-3-35 (П –
плуг; Л – лемішний; Н –начіпний; 3 – кількість корпусів; 35 – ширина захвату
одного корпусу, см)
Призначений для оранки ґрунтів, не
засмічених камінням, з питомим опором 0,09 МПа (0,9 кг/см2) під зернові та
технічні культури на глибину до 30 см.
Плуг ПЛН-3-35 складається з робочих
органів: корпусів 4 (рис.1), передплужників 2 і дискового ножа 7; опорного
колеса з гвинтовим механізмом 3; начіпного пристрою 1; причепа для борін 5;
рами 6.
Рис. 1. Плуг трикорпусний начіпний ПЛН-3-35
1 – начіпний
пристрій; 2 - передплужник; 3 – опорне колесо; 4 – корпус плуга; 5 – причіп для
борони; 6 - рама; 7 – дисковий ніж
Найважливішим робочим органом плуга є
корпус. Від форми і конструктивно-технологічних параметрів його робочої
поверхні, створеної лемішем і полицею, залежить якість обертання та розпушення
оброблюваної скиби ґрунту.
Корпус плуга (рис. 2) складається з леміша,
полиці, стовби, башмака та польової дошки. Основними параметрами корпусу є
ширина захвату і глибина обробітку.
Під час виконання оранки леміш підрізує
скибу ґрунту знизу, піднімає її та транспортує на полицю. Полиця піднімає,
розпушує, обертає та спрямовує скибу ґрунту у відкриту попереднім проходженням
плуга борозну, зміщуючи її в поперечному та поздовжньому напрямках. Складний
рух скиби ґрунту відбувається завдяки певній лемішно-полицевій поверхні
корпусу, що відповідає заданому режиму роботи та співвідноситься з умовами
виконання процесу.
Рис. 2. Корпус плуга
1– стовба, 2 – груди,
3 – башмак, 4 – польова дошка, 5 –леміш, 6 – крило полиці
Безполицевий корпус (рис.
3. в) розпушує грунт без обертання скиби. Леміш корпусу підрізує скибу і
переміщує її на розширювач, далі скиба сходить з його поверхні, падає на дно
борозни і подрібнюється.
Вирізний корпус (рис.
3. г) застосовують для оранки підзолистих ґрунтів з одночасним поглибленням
одного шару на 4-5см. На корпусі розмішені два леміші і полиця. Нижня частина
скиби, що підрізується лемішем 11, проходить у проміжок між лемішами, подрібнюється
і розпушується. Верхня частина скиби надходить на полицю, обертається і падає
на розпушений шар.
Корпус з висувним (накладним)
долотом (рис. 3. д) призначений для оранки твердих ґрунтів, засмічених
камінням. Долото, закріплене до леміша і передня частина якого виступає на
3-4см, забезпечує добре заглиблення корпусу і запобігає поломкам леміша.
Корпус із ґрунтопоглиблювачем (
рис. 3. е.) використовують для оранки підзолистих і каштанових ґрунтів з
одночасним поглибленням орного шару. Позаду корпусу встановлена стрільчаста
лапа, яка розпушує підорний шар ґрунту на глибину до 15см.
Дисковий корпус (рис.
3. є) застосовується для оранки важких перезволожених ґрунтів. Сферичний диск,
що є робочою частиною корпусу, встановлений під кутом 70° до дна борозни і
40-45° до напрямку руху. Під час роботи диск обертає і відрізає скибу ґрунту.
Вона переміщується по вигнутій внутрішній поверхні диска, зміщується вбік,
обертається і падає в борозну. Діаметр диска становить – 71, 76 або 81см.
Комбінований корпус (рис.
3. ж) застосовують для оранки важких ґрунтів з інтенсивним розпушенням скиби.
Під час роботи корпусу скиба надходить із полиці до ротора, що, обертаючись,
подрібнює її, розпушує й відкидає у борозну. Після закінчення оранки поверхня поля
залишається рівною і розпушеною. 23
Рис. 3. Типи корпусів плугів
а – культурний; б –
напівгвинтовий; в – безполицевий; г – вирізний ґрунтозаглиблювальний; д – з
висувним долотом; е – з ґрунтозаглиблювачем; є – дисковий; ж – комбінований; 1,10
і 11 – леміш; 2 і 9 – полиці; 3 – стовба; 4 – перо полиці; 5 – польова дошка; 6
– п'ятка польової дошки; 7 – щиток; 8 – розширювач; 12 – долото; 13 – ґрунтозаглиблювач;
14 – ротор; 15 – чистик; 16 – диск сферичний
Робочі частини корпусу плуга
Леміш призначений для підрізування
скиби в горизонтальній площині та спрямовування її на полицю. На плугах
застосовують трапеціє- і долотоподібні леміші.
Трапецієподібний леміш (рис.
4, а) за формою схожий на трапецію і має пряме лезо 2. Знизу на леміші є потовщення,
яке називають магазином. Запас сталі у магазині призначений для відновлення
форми й розмірів леміша після його зношування (запас сталі дає змогу 3–4 рази
відтягувати лезо леміша). Під час роботи трапецієподібні леміші утворюють рівне
дно борозни, їх встановлюють на передплужниках і корпусах деяких
лемішно-полицевих плугів.
Рис. 4. Типи лемешів
а – трапецієподібний;
б – долотоподібний; 1 – магазин; 2 – лезо; 3 – крило; 4 – отвір з потаєм; 5 –носок
Долотоподібний леміш (рис.
2, б), порівняно з трапецієподібним, є дещо складнішим за своєю формою. Він має
витягнутий долотоподібний носок 5 з потовщенням. Долотоподібні леміші
забезпечують більшу рівномірність глибини оранки, тому їх застосовують на
плугах, призначених для обробітку важких ґрунтів.
На лемішах є отвори з потаями для
кріплення лемешів до стовб болтами з потайними головками. Виготовляють леміші
зі спеціальної лемішної сталі (Л-53, Л-65). Носок і лезо його на ширину 20…45
мм загартовують і відпускають. Леза лемешів заточують до товщини не більше, ніж
1 мм. Кут заточування не повинен перевищувати 40°. Опір леміша становить 50…70
% опору корпусу плуга. Отже, від стану леза й робочої поверхні леміша значною
мірою залежить загальний опір плуга, а тому леміші своєчасно відтягують і заточують.
Із практики відомо, що при затупленні леза леміша до товщини 2 мм опір плуга
збільшується на 15…24 %, а при затупленні до товщини леза 3,5…4,0 мм – на 40…60
%, порівняно з опором плугів із лемішами, які мають різальні кромки 1 мм
завтовшки. Плуг із затупленими лемішами погано заглиблюється в ґрунт.
Полиця призначена
для розпушення та обертання скиби, що надходить із лемеша. Технологічні
операції і якість оранки багато в чому залежать від форми полиць, які бувають:
гвинтові, напівгвинтові, циліндричні та культурні (рис. 1.15.) Кожна з них
по-різному перевертає і розпушує скибу.
Рис. 5. Типи лемішно-полицевих поверхонь
а – гвинтова; б –
напівгвинтова; в – культурна; г – циліндрична
Плуг із гвинтовою полицею добре
перевертає скибу, але недостатньо її кришить. Ці плуги призначені для обробітку
зв'язних сильнозадернілих ґрунтів (цілина, перелога, луки, пасовища).
Застосовують їх обов'язково з дисковими ножами.
Плуги з циліндричною полицею відразу
круто піднімають і відкидають скибу в бік борозни. При цьому ґрунт добре
кришиться, але недостатньо перевертається. Плуги з такою формою полиці
застосовують на окультурених, незадернілих і легких ґрунтах.
У напівгвинтовій полиці поверхня
передньої частини циліндрична, а задня наближається до гвинтової. Леміш у таких
плугів ставлять крутіше.
Плуг з напівгвинтовою полицею добре
обертає скибу, а задовільно кришить її тільки на незадернілих і легких ґрунтах.
Такі полиці встановлюють на чагарниково-болотних плугах для обробітку осушених
торфових і болотних мінеральних ґрунтів, а також на плугах загального
призначення для обробітку задернілих староорних ґрунтів.
Культурна полиця за формою поверхні
круто зігнута, наближається до циліндричної і відрізняється від неї тим, що
задня її частина має гвинтоподібну поверхню. Вона забезпечує достатнє
перевертання і кришіння, яке буває навіть кращим, ніж при оранці плугом з
напівгвинтовою полицею. Але й ця полиця придатна для роботи на легкому ґрунті,
на задернілому вона працює гірше, ніж гвинтова і напівгвинтова. Є ще
комбіновані полиці, котрі за своєю конструкцією проміжні між культурними і
напівгвинтовими.
Виготовляють полиці з тришарової сталі
або зі сталі Ст.2, яку з обох боків цементують на глибину 1,5…2,0 мм, а потім
загартовують. Внутрішній м’який шар забезпечує міцність полиці, а тверді
цементовані шари підвищують стійкість до спрацювання.
Недоліком полиць усіх відомих форм є
те, що вони задовільно здійснюють лише одну операцію – або перевертання, або
розпушування, хоча потрібно, щоб обидва технологічні процеси виконувалися
одночасно. Особливо це стосується обробітку полів з-під природної або штучної
трав'янистої рослинності. Застосування плугів з різними полицями на таких
ділянках показало, що виконати якісно обидві ці операції одночасно жодна із
згаданих форм полиць не спроможна.
Передплужник (рис.
1, поз. 2) призначений для вирізування і скидання на дно суміжної борозни
верхньої частини скиби. Він складається з леміша, полиці та стовби.
Передплужники спочатку використовували
на задернілих ґрунтах, тобто на ділянках, де переорювали багаторічні трави. Під
час роботи вони зрізають верхній (8-12 см) задернілий шар ґрунту і скидають
його на дно борозни, а основний корпус плуга приорює його нижнім незадернілим
шаром ґрунту, здатним добре кришитися. Ширина передплужника дорівнює 2/3
захвату основного корпусу, що забезпечує краще укладення верхнього шару ґрунту
на дно борозни. У результаті цього верхній шар ґрунту набуває культурного,
тобто добре розпушеного стану, звідси й сам обробіток плугами з передплужниками
називають культурною оранкою. Після такої оранки відпадає потреба в
багаторазовому поверхневому обробітку. Крім того, застосування передплужників
створює сприятливі умови для розкладу рослинних решток багаторічних трав,
оскільки відрізана верхня частина скиби потрапляє на дно борозни і рівномірно
приорюється пухким ґрунтом, що поліпшує умови його вологості та аерації.
Тепер передплужники використовують і на
староорних землях, оскільки при оранці плугом без передплужників нижній шар
незадовільно розпушується. Цьому перешкоджає верхній ущільнений шар, де
зосереджується багато коріння. Якщо ж обробляти верхній і нижній шари
роздільно, як при культурній оранці, та нижній шар розпушується добре.
Потребу в обробітку староорних земель
плугами з передплужниками раніше обґрунтовували неоднаковою структурою (а
звідси, й неоднаковою здатністю кришитися) різних частин орного шару. Вважали,
що нижній шар (10-20 см) має кращу структуру, а верхній (0-10 см) - гіршу.
Однак дослідженнями було доведено, що структура верхньої частини орного шару не
завжди буває гіршою, ніж нижньої.
Після оранки плугами з передплужниками
задернілих ґрунтів або полів після стерньових попередників між орним і підорним
шарами не утворюється прошарок з нерозкладених решток дернини або стерні, який
порушує капілярний рух вологи і утруднює нормальний розвиток кореневої системи
культурних рослин.
Передплужник установлюють перед
основним корпусом так, щоб орна скиба вільно проходила між ними. Відстань від
носка передплужника до носка основного корпусу – 30-35 см. Лезо передплужника
повинно заглиблюватися в ґрунт на 7-10 см (під основну масу коріння дернини), а
на запирієних полях – на 10-12 см. Польовий обріз передплужника виступає в бік
поля відносно польового обрізу основного корпусу на 1-2 см. Проте така
конструкція передплужника не дає при оранці повного переміщення вниз верхньої
частини орного шару через малу ширину захвату, укорочені леміші і полиці,
порівняно з основним корпусом плуга, і тому не забезпечує високоякісного
обробітку ґрунту при роботі, особливо на підвищених швидкостях.
Дисковий ніж (рис.
6. а) застосовують на плугах загального призначення. Він має вигляд сталевого
диска, закріпленого на осі, що на шарикопідшипниках встановлена в консолі.
Дисковий ніж розміщують відносно передплужника так, щоб його вісь обертання
(коли дивитися зверху), була над носком передплужника або виходила вперед на
1-2 см. Площину диска зміщують від польового обрізу передплужника в бік поля на
1-2 см. По глибині дисковий ніж установлюють так, щоб нижня точка різальної
кромки диска була нижче від леза леміша передплужника на 2-3 см.
Рис. 6. Дисковий (а) та череслові (б і в) ножі
і
схеми розміщення череслових (г, д) та плоского (е) ножів
Чересловий ніж
(рис. 6, б) має лезо 15, обух 14 і тримач 13. Він являє собою двогранний клин.
Ножі можуть бути з прямолінійним і
криволінійним лезами (рис. 6, б, в), їх кріплять до рами за допомогою хомута з
накладкою. Ніж із прямолінійним лезом встановлюють під кутом 70-75° до
горизонту.
Під час роботи ніж розрізує ґрунт,
кореневища і полегшує підрізування скиби ґрунту корпусом плуга. Ніж розміщують
на відстані 5-10 мм від польового зрізу корпусу. Його можна переміщувати вгору
чи вниз і регулювати глибину ходу.
Череслові ножі застосовують для оранки
задернілих і заболочених, засмічених камінням ґрунтів, тощо.
Грунтопоглиблювач призначений
для розпушення нижнього шару ґрунту на глибину до 35 см. Він має вигляд
розпушувальної лапи або долота зі стояком прямолінійної або криволінійної
форми. Встановлюють ґрунтопоглиблювач за корпусом і кріплять до кронштейна на
рамі плуга. Наявність отворів у стояку цього робочого органу дає змогу
змінювати його глибину ходу відносно плужного корпусу. З окремо встановленими
на рамі ґрунтопоглиблювачами, плуг може працювати як чизельний (наприклад, як
ПРН-5-35, ПРВН-5-35 або PARAPLOW).
Допоміжними елементами конструкції
плуга є рама з начіпним або причіпним механізмом, опорні і ходові колеса,
пристрої для приєднання додаткових робочих органів (котків, борін тощо).
Рами бувають
зварні та розбірні. Рама є основою плуга, до неї прикріплюють його робочі
органи та інші частини. На сучасних начіпних, напівначіпних і причіпних плугах
здебільшого застосовують розбірні шарнірні рами, які мають безступінчасте
регулювання взаємного положення основного та поперечного брусів для зміни
ширини захвату плуга, узгодження колії трактора з установленням першого корпусу
тощо. На плугах нового покоління, що мають вісім і більше корпусів, за п’ятим
корпусом на рамі на спеціальній перехідній балці встановлюють
опорно-транспортні колеса та горизонтальний шарнір, які дають змогу плугу краще
копіювати поверхню поля в поздовжньому напрямку.
Опорні колеса призначені
для підтримання рами плуга в певному положенні. Опорне колесо має гвинтовий
механізм, за допомогою якого може переміщуватися відносно рами, таким чином
регулюючи глибину оранки. На оборотних плугах застосовують спарені або
перекидні опорні колеса. На напівначіпних і причіпних плугах нового покоління
широко застосовують колеса з пневматичними шинами. Переведення таких коліс із
робочого положення в транспортне і навпаки здійснюється через спеціальний
механізм гідроциліндром, з’єднаним з гідравлічною системою трактора.
Начіпний пристрій служить
для приєднання плугів до трактора. Більшість сучасних начіпних або
напівнавісних плугів приєднуються до трактора за допомогою автоматичної зчіпки
АС-1 (трактори класу 14 кН) і АС-2 (трактори класу 30 кН), або за допомогою
навіски. Причіпні плуги приєднуються до трактора за допомогою причепів.
Запобіжні прилади служать для попередження поломок робочих органів при наїзді плуга на приховані перешкоди. Вони бувають: групові (вимикають з роботи всю машину); індивідуальні (вимикають робітничий орган наїхавши на перешкоду); індивідуально – групові. Найбільш раціональними і розповсюдженими у світі в плугах є гідропневматичні індивідуальні запобіжники.
13.10.2026р.
Тема програми № 1: Вступ. Ґрунтообробні
машини і знаряддя для основного і поверхневого обробітку ґрунту
Тема уроку № 1: Призначення та
класифікація плугів. Загальна будова.
Працюємо з підручником:
(CM – I) - Сільськогосподарські та
меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк,
В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. — К.: Вища
освіта, 2004. — 544 с.; іл. СМ - I – сторінки 8-19.
(CM - II) - Машини сільськогосподарські: /
А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота,
2005. — 576 с.; іл. CM - II –
сторінки 76-79.
Опрацювати матеріал.
1. Призначення плугів.
2. Класифікація плугів.
3. Загальна будова плугів.
Д.З. Оформити конспект. Дати відповіді на
питання:
1. Яке призначення плугів?
2. Як поділяються плуги?
3. Опишіть будову лемішно-полицевих плугів.
4. Опишіть агротехнічні вимоги до оранки.
5. Які основні агротехнічні вимоги до
плугів.
6 Замалюйте плуг.
7. Опишіть будову плуга.
Плуги застосовують для основного обробітку ґрунту (оранки) з обертанням скиби або глибоким розпушенням ґрунту. Плуг під час роботи відрізує скибу, розпушує і перевертає її, переміщує рослинні рештки та верхній знеструктурений шар грунту в нижню частину орного горизонту.
За призначенням вони
поділяються на плуги загального призначення та спеціальні. Поле під зернові або
технічні культури орють плугами загального призначення на глибину 20-35 см. Для
оранки ґрунту на глибину до 60 - 90 см під сади, виноградники, а також для
оранки луків і болотних, лісових, поливних земель, гірських схилів
використовують спеціальні плуги.
За типом, конструкцією робочих органів
(корпусів) плуги бувають:
лемішно-полицеві,
безполицеві,
плуги-розпушувачі
– призначені для основного безполицевого обробітку грунту та поглиблення орного
шару до 40 см. Складається з підпружиненого дискового рифленого ножа,
розміщеного перед розпушувальним корпусом.
чизельні –
призначені для глибокого розпушення схилів, обладнані робочими органами
стрілчастими і долотоподібними лапами.
дискові –
призначені для оранки перезволожених грунтів; плуг складається зі сферичних
дисків, передплужників, розпушувачів, опорного колеса та рами.
фронтальні плуги –
призначені для гладкої оранки, з обертанням скиби на 180° та укладання
її у власні борозни, з комбінованими робочими органами.
Найбільш широке застосування отримали
лемішно-полицеві плуги.
За
кількістю корпусів плуги бувають: одно-, дво-, три-,
чотири-, п'яти-, шести-, семи-, восьми-, дев'яти- , десятикорпусні і
найсучасніші – до дванадцяти корпусів.
За технологічним процесом роботи
(технологією оранки) плуги поділяють на плуги для оранки всклад і врозгін та
для гладкої оранки.
Дискові плуги використовують для оранки
важких і перезволожених ґрунтів.
За способом з'єднання з трактором плуги
бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.
Загальні агротехнічні вимоги до оранки
передбачають:
оранка проводиться
на певну глибину, вона суто індивідуальна щоразу, проте припускає відхилення
від середнього її показника приблизно на 5%.
Практично, всі види оранки, крім
переоранки перед посівною кампанією, виконують плугами, обладнаними
передплужниками, під час оранки відбувається повне обертання пластів. Зораний
шар стає розсипчастим завдяки повному зашпаруванню поживних речовин, решток
бур’яну, добрив мінерального й органічного походження, борозни під час оранки
повинні бути прямими і рівними. Усі
корпуси плуга повинні утворювати ідентично рівні пласти, поверхня виораного
поля повинна бути без огріхів. На ній не має місця глибоким рознімним борознам
і високим гребеням. схили виорюють
впоперек (по-горизонталі).
Якість оранки і зменшення витрат
механічної енергії прямопропорційно залежить від правильного комплектування,
ступеня підготовки поля до оранки та установки провідного агрегату, а також від
правильної і раціональної організації робочої сили.
Агротехнічні вимоги до плугів. Плуги
лемішно-полицеві повинні забезпечувати обробіток ґрунту найчастіше на глибину
24-30 см, їх корпуси – повністю підрізувати скиби ґрунту, перевертати їх та
укладати на дно борозни, а рослинні рештки й добрива загортати у ґрунт на глибину
12-15 см.
Передплужники повинні підрізувати 2/3
ширини скиби та укладати верхній шар ґрунту на дно борозни, а глибина обробітку
– становити 8-12 см.
Скиби на поверхні поля мають бути
прямолінійними за довжиною гону і щільно прилягати одна до одної, поверхня
зораного поля – рівною, без глибоких борозен та гребенів (висота гребенів і
глибина борозен не більше 5 см). Зоране поле має бути розпушене. Ширина захвату
кожного корпусу плуга повинна бути однаковою. Можливе відхилення від ширини
захвату не більше, як 10%.
З’ясуємо основні агротехнічні вимоги до
оранки під технологічні групи культур.
Під культури I групи (озимі та ярові
зернові колосові, багаторічні трави, зернобобові, круп’яні, льон-довгунець)
оранку потрібно виконувати на глибину 12...22 см, з розпушенням 75% ґрунту,
загортанням рослинних решток – 95 % і гребінчастістю поверхні до 5 см.
Під культури II групи (кукурудза,
цукровий буряк, соняшник, картопля, овочі) глибина оранки має бути 25...35 см,
повне (100 %) загортання рослинних решток на глибину, не менше, ніж 15 см за
однакових з I групою вимог до розпушення і гребінчастості.
Оранка плугами загального призначення
без передплужників не забезпечує повного (180°) обертання скиби. Рослинні
рештки розміщуються в нахилених поперечних перерізах по всій глибині обробітку
— від дна борозни до поверхні. Неповне
обертання характерне також технологічному процесу оранки корпусами, обладнаними
кутознімами. У цьому разі поліпшується загортання рослинних решток. Краще
загортання (95…100 %) та більший кут обертання скиби властивий культурній
оранці з передплужником. Проте її неможливо якісно виконувати за малої (12…18
см) та великої (30…35 см) глибини обробітку.
Оранка ромбічним корпусом сприяє
отриманню широкої та чистої борозни, проте істотно не відрізняється від оранки
«зметом».
Використання гвинтових корпусів на
староорних землях має низьку технологічну надійність через недостатню
зв’язність ґрунту, а на зв’язних – не забезпечує потрібного розпушення скиби.
Ярусна оранка може забезпечити повне (100 %) і глибоке (до 20 см) загортання
рослинних решток, хоча її не можна виконувати на глибину меншою ніж 24 см. 20
Плужний обробіток загального
призначення залишається в системі відвального обробітку ґрунту універсальним
варіантом оранки. Найбільш досконалою є гладенька оранка, що здійснюється
оборотними, поворотними або (рідко) фронтальними плугами.
Підвищенню якості оранки та
ефективності вирощування сільськогосподарських культур сприяють удосконалення
засобів механізації оранки, адаптація їх до сучасних умов і потреб, підвищення
ефективності використання. Досягти цього можна завдяки поступовому переходу від
однотипної оранки загального призначення до певної системи перспективних
технологічних процесів оранки, що мають застосовуватися диференційовано, тобто
відповідно до конкретних умов.
Плуг складається з робочих органів:
корпус (2), передплужник (1), дисковий ніж (5); допоміжних частини: рама (3),
механізм навіски плуга на трактор (7), транспортний механізм, опорне колесо
(5), пристрій регулювання глибини оранки (6) (рис.1.).
Рис. 1. Схема плуга і встановлення його робочих органів
1
– передплужник; 2 – корпус; 3 – рама; 4 – дисковий ніж; 5 – опорне колесо; 6 – гвинтовий
механізм регулювання глибини оранки; 7 – навішування плуга
Немає коментарів:
Дописати коментар