Трактори 24 23-24

 23.02.2024р.

Тема програми № 4:  Ходова частина і рульове керування тракторів

Тема уроку № 56: Будова переднього моста. Розвал та схід коліс.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 209-215

Опрацювати матеріал.

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення колісного рушія.

2. Опишіть будову переднього мосту універсально-просапного трактора

3. Опишіть будову передньої підвіски колісного трактора.

4. Поясніть призначення та спосіб регулювання сходження коліс трактора.

5. Що таке розвал коліс і навіщо він застосовується на  тракторі.

         Передній міст. Головна передача переднього моста трактора МТЗ-82 — це пари  конічних  шестерень  із  спіральними  зубами.  Ведуча  шестерня розміщена  на  шліцьовому  валу  і  складена  в  стакані  на  двох конічних  роликових  підшипниках.  Стакан  центрується  в  корпусі моста і кріпиться до його фланця болтами.

         Ведена шестерня  12  (рис.  1) закріплена на центруючому пояску і шліцах корпусу  1 диференціала переднього моста.

         Диференціал  конічний,  самоблокувальний,  підвищеного  тертя має чотири сателіти. Складається з двох коробок 1 й 7, в яких розміщено дві півосьові шестерні 6, чотири сателіти 5 на двох плаваючих, тобто на закріплених між коробками, осях 9, дві натискні чашки 4 та ведучі 3 й ведені 2 диски.

         Ведучі  диски  зовнішніми  зубцями  входять  в  зачеплення  із зубцями  коробок  диференціала,  а  ведені  та  натискні  чашки  своїми внутрішніми зубцями посаджені на зубчасті  вінці півосьових шестерень.

         Сателіти  встановлені  на шипах,  розміщених хрестоподібно, перебувають у постійному зачепленні з півосьовими шестернями.

         Диференціал  блокується  за  рахунок  сил  тертя,  що  виникають між дисками, коли міст включений. Осі сателітів відстають від корпусу диференціала і,  ковзаючи  в  гніздах-пазах 8,  зміщуються  в  бік півосьових шестерень.  Через сателіти та натискні  чашки  вони стикують ведучі та ведені диски, фрикційні муфти включаються і блокують (виключають) диференціал, не допускаючи роздільного буксування передніх коліс.

         При відключенні мосту крутний момент до диференціала не передається,  осі  сателітів  не зміщуються, диски  не стискуються  і диференціал не блокується.

         Трактори  ЮМЗ-8070,  ЮМЗ-8071,  ЮМЗ-8080  і  ЮМЗ-8270, ЮМЗ-8271,  ЮМЗ-8280 уніфіковані між собою і  відрізняються лише тим, що на тракторах ЮМЗ-8270, Ю МЗ-8271  і ЮМЗ-8280 встановлений  передній  ведучий  міст  з  вузлами  його  приводу:  роздавальної коробки, заднього і переднього карданних валів, проміжної опори.  Крім  того,  на  тракторах  ЮМЗ  з  переднім  ведучим  мостом встановлені шини передніх коліс  11,2-20".

         Рис.1 Колісний редуктор переднього моста трактора МТЗ - 82

1 – стакан підшипника, 2 – кришка редуктора, 3 – ведена шестірня, 4, – стакан ущільнення, 5, 29 – регулювальні прокладки, 6 – вертикальний вал, 7, 22 – кришка, 8, 26 – підшипник, 9 – розпірне кільце, 10 – гайка, 11 – корпус верхньої конічної пари, 12 – піввісь, 13 – манжети, 14 – обойма манжети, 15 – ущільнювальне кільце, 16 – гільза шворня, 17 – труба шворня, 18 – штифт, 19 – пружина, 20 – корпус редуктора, 21 – ведуча шестірня, 23 – стакан, 24 – опорна шайба, 25 – регулювальне кільце, 27 – фланець-маточина, 28 – корпус манжети,. 30 – диск колеса

     Будова  переднього  моста  трактора МТЗ-80. Основою  переднього  моста  є трубчаста  балка,  у  середній частині  якої  закріплена  вісь  хитання.  

         Кінці  осі заходять  у  втулки вушок переднього бруса піврами трактора і таким чином шарнірно з’єднують передній міст з кістяком трактора.

         У трубчасту балку  переднього моста з обох кінців встановлені висувні наконечники, які фіксуються пальцями. На зовнішніх кінцях наконечників є фланці, скріплені  болтами  з кронштейнами. На півісі  поворотних кулаків встановлені на підшипниках  маточини передніх коліс

            Рис.2. Передній міст трактора МТЗ – 82:

1 – трубчаста балка, 2 – поворотні кулаки, 3 – осі, 4 – поворотні цапфи

       Щоб  збільшити  стійкість трактора при його русі і полегшити  керування  ним,  колеса  встановлюють не перпендикулярно до опорної площини, а під певними  кутами:

а  -  кут, який утворює розвал коліс (1,5...4°), необхідній для пойми  осьової сили Р, яка притискує маточину колеса до внутрішнього  підшипника  та  розвантажує зовнішній  підшипник  переднього колеса і  гайку його кріплення від осьових зусиль;

р  —  кут  поперечного  нахилу  осі  цапфи  (0...60)  разом  з  кутом ;і зменшують відстань X між продовженням осі 3 цапфи і точкою дотику коліс з ґрунтом,  що полегшує поворот колеса. 

         Наявність кута |3  при  повороті  коліс  в  той  чи  інший  бік зумовлює  деяке  підняття передньої осі трактора.  При цьому, під дією сили тяжіння трактора, колеса прагнуть повернутися в початкове положення;

у  —  кут поздовжнього  нахилу цапфи  (З...12°).  Таке розміщення осі збільшує стійкість коліс при прямолінійному русі трактора.

23.02.2024р.

Тема програми № 4:  Ходова частина і рульове керування тракторів

Тема уроку № 55: Загальні відомості про ходову частину

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 207-209

Опрацювати матеріал.

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення ходової частини.

2. Опишіть ознаки можливих несправностей зупинних гальм?

3. Опишіть будову ходової частини колісного трактора.

4. Опишіть будову ходової частини гусеничного трактора.

5. Назвіть призначення остову та його види.

         Ходова частина призначена для перетворення крутного моменту, створеного двигуном і збільшеного механізмами силової передачі, в зусилля, яке дає можливість здійснювати поступальний рух трактора. Крім того, ходова частина сприймає вагу трактора і забезпечує:

- необхідне для пересування трактора зчеплення з дорожнім покриттям або ґрунтом;

- найменший питомий тиск на дорожнє покриття або ґрунт;

- найменші витрати потужності на переміщення та буксування.

         Трактори мають гусеничні, колісні і напівгусеничні ходові частини. Ходова частина колісного трактора складається з остова, ведучих і напрямних коліс, переднього моста та підвіски остова, гусеничного — із остова, гусеничних рушіїв та підвіски.

         Остов — це несуча частина трактора, до якої кріпляться всі його агрегати і яка приймає на себе всі діючі на трактор зусилля. За конструкцією остов може бути напіврамним або рамним.

         Напіврамний остов колісного трактора (рис. 1, б) — це об’єднана конструкція окремих корпусів трансмісії і балок напіврами.

         Складається з литого корпусу (або корпусів), в якому розміщені механізми трансмісії (коробка передач, головна передача і диференціал) і двох брусів, з’єднаних в передній частині поперечним брусом. Поздовжні та поперечний бруси утворюють напівраму, на якій кріпиться двигун, радіатор, передня вісь або передній ведучий міст.

         Напіврамний остов застосовується на універсально-просапних тракторах ЮМЗ, МТЗ та інших.

         Рамний остов колісного трактора (рис. 1, а) являє собою клепану або зварну раму із стального прокату, на якій кріпляться всі агрегати.

         Складається з двох напіврам, з’єднаних шарнірно, а між собою подвійним шарніром, що дозволяє напіврамам повертатися відносно одна одної в горизонтальній площині на ±30°, у вертикальній — на ±18°.

а — ходова частина і остов трактора загального призначення;

б — остов просапного трактора;

         Рис. 1. Ходова частина і остов колісних тракторів:

а — ходова частина і остов трактора загального призначення; б — остов просапного трактора; 1 — підвіска; 2 — передній міст; 3 — остов; 4 ,7 — задні і передні колеса; 5 — задній міст; 6 — подвійний шарнір; 8 — передня балка; 9 — поздовжня балка (лонжерон); 10 — корпус зчеплення; 11 — корпус коробки передач; 12 — корпус заднього моста

         Рис. 2. Ходова частина гусеничного трактора:

а — загальний вигляд; б — Напіврамний остов; 1 — напрямне колесо;                                          2, 14 — передні бруси; 3 ,5 — поперечні бруси; 4 — поздовжній брус: 6 — задня вісь; 7 — цапфи; 8 — гусениця; 9 — опорні котки; 10 — корпус механізмів трансмісії; 11— корпус коробки передач; 12 — корпус муфти зчеплення;                                 13 — поздовжні бруси

         Напіврамний остов гусеничного трактора (рис. 2, б) складається з корпусів муфти зчеплення 12, коробки передач 11, механізмів заднього мосту і напіврами, яка має два поздовжні бруси 13 і приєднаний до їх кінців передній брус 14. Напіврамний остов застосовується на тракторах типу Т-70С.

21.04.2024р.

Тема програми № 3:  Трансмісія тракторів

Тема уроку № 54: Основні несправності гальмової системи

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 230-233

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/galmivni_zyztemy.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/6/6_4.htm#%D1%94647

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення гальмових систем.

2. Опишіть ознаки можливих несправностей зупинних гальм?

3. Опишіть ознаки можливих несправностей гальмових систем.

4. Опишіть основні операції з ремонту гальмових систем.

5. Назвіть основні операції технічного обслуговування гальмових систем.

         Основні несправності гальмової системи. Безпека руху тракторів багато в чому залежить від справності гальм і вмілого користування ними.

         Справність гальмової системи характеризується величиною гальмівного шляху, який для вантажних автомобілів із повною масою 3,5 – 12 т має бути не більшим за 18 м, а для автопоїздів на їхній базі — не більшим за 22 м.

         Під час експлуатації машин слід дотримуватись герметичності гідравлічного і пневматичного гальмових приводів.

         Стоянкова гальмова система має утримувати вантажні автомобілі та автопоїзди у спорядженому стані на ухилі до 31 %.

         У процесі експлуатації слід уникати частого і різкого гальмування, оскільки це призводить до прискореного зношування накладок гальмових колодок і гальмових барабанів.

         Щоденно перед початком роботи перевіряють дію гальмової системи. Наприкінці роботи видаляють конденсат із балонів пневмосистеми, відкривши зливні крани.

         Несправності гальмових систем (табл. 1), які усувають під час технічного обслуговування тракторів та автомобілів, спричинюють неповне, неоднорідне гальмування або неможливість розгальмування.

         Таблиця 1. Несправності гальмових систем

№ з/п	Ознака несправності	Причина несправності	Спосіб усунення
1	Неповне гальмування коліс (за натисненої педалі). Трактор повільно знижує швидкість  або рухається  без сповільнення.	Негерметичність гідро- або пневмоприводу гальм Потрапляння повітря в систему гідроприводу. Порушення регулювання гальмових механізмів. Заоливлення гальмових колодок і барабанів Зношені накладки і барабани.	Виявити витікання гальмової рідини або повітря в системі й усунути його. Видалити повітря із системи. Відрегулювати гальмові механізми Замінити несправний сальник. Промити колодки і барабани бензином. Зачистити сталевою щіткою фрикційні накладки колодок Замінити накладки.
2	Неповне розгальмо-вування Автомобіль (трактор) повільно набирає швидкість, гальмові барабани сильно нагріваються.	Несправний гальмовий кран пневмоприводу. Відсутній вільний хід педалі. Засмічення отворів у головному гальмовому циліндрі гідроприводу гальм. Поламані стяжні пружини колодок або обірвані накладки гальмових колодок. Заклинювання поршнів у гідросистемі приводу гальм. У вихідному положенні поршня головного гальмового циліндра не відкривається перепускний отвір.	Замінити гальмовий кран Відрегулювати вільний хід Прочистити отвори мідним дротом. Замінити зламані деталі. Замінити колісні гальмові циліндри. Прочистити перепускний отвір; відрегулювати вільний хід педалі.
3	Неоднакова дія гальм. Занос автомобіля (трактора) під час гальмування.	Порушення регулювання гальмових механізмів і їхнього приводу. Засмічення трубопроводів і шлангів. Потрапляння повітря в гідравлічний привід гальм.	Відрегулювати гальмові механізми та їх привід Продути трубопроводи і шланги стисненим повітрям Видалити повітря з при- воду.
4	Відсутній чи недостатній тиск повітря в пневмо-приводі. Світяться лампи першого і другого контурів (автомобілі КамАЗ), манометр не показує тиску.	Витікання повітря з пневмо- системи. Клапани компресора нещільно прилягають до своїх гнізд. Зависли плунжери розвантажувального пристрою компресора.	Виявити й усунути витікання повітря. Притерти клапани Промити деталі розвантажу-вального пристрою.

21.02.2024р.

Тема програми № 3:  Трансмісія тракторів

Тема уроку № 53: Призначення, будова, робота гальмових систем.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 230-233

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/galmivni_zyztemy.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/6/6_4.htm

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення гальмових систем.

2. Для чого служить зупинні (горні) гальма?

3. Опишіть будову гальмових систем.

4. Опишіть роботу гальмових систем.

5. Перерахуйте можливі несправності гальмових систем.

6. Назвіть основні операції технічного обслуговування гальмових систем.

         Призначення, будова, робота гальмових систем.   За конструкцією гальма поділяють на стрічкові, дискові й колодкові (рис.1).  

Рис.1.

         Стрічкові гальма на тракторах здебільшого використовують для керування механізмами повороту. Залежно від способів затягування кінців стрічки під час гальмування розрізняють два види цих гальм: з одним кінцем затягування і плавальні.

Рис. 2. Схеми гальм.

         Стрічкове гальмо складається із шківа, стрічки з прикріпленою фрикційною накладкою, механізму приводу від педалі. Вал, на якому кріпиться шків, з’єднаний з рухомими частинами трактора, що їх треба гальмувати.

         У стрічковому гальмі з одним кінцем затягування (рис. 2,а) один кінець стрічки 5 прикріплений через тягу 9 і гвинт 10 до кришки картера 11, а другий кінець – до двоплечого важеля 3, з’єднаного тягою 2 з педаллю 1. Провисання стрічки знизу обмежується регулювальним гвинтом 7.

         Під час натискування на педаль 1 зусилля передається через тягу 2, двоплечий важіль 3 на стрічку і затягує її навколо барабана 6, гальмуючи його. Фрикційна накладка на стрічці має великий коефіцієнт тертя, тому виникає значне гальмівне зусилля. Коли барабан 6 обертається в напрямі, вказаному стрілкою, сила тертя створює додатковий натяг стрічки, збільшуючи таким чином гальмівну силу, прикладену до шківа 6. Якщо барабан обертається в протилежному напрямі, сила тертя зменшує натяг стрічки і відповідно зменшує гальмівну силу на шківі.

         Пружини 4 відтягують стрічку від барабана як тільки припиняється дія зусилля на педаль 1.

         У плавальному гальмі (рис. 2,б ) обидва кінці стрічки 5 кріпляться сергами до пальців 12 триплечого важеля 14.

         Натискуючи на педаль 1, через тягу 2 приводять у рух важіль 14, пальця 12 якого ковзають у кронштейні 13 і затягують стрічку 5 одночасно за обидва її кінці. Така конструкція забезпечує однакову гальмівну дію в будь-якому напрямі обертання шківа 6.

         Дискове гальмо має таку будову: у картері 2 (рис. 2, в) розміщений вал 7, що його треба гальмувати. На валу 7 встановлені на шліцах диски 3 і 6 з фрикційними накладками. Диски можуть пересуватися вздовж валу 7 і притискуватися до стінок картера 2. Між цими дисками встановлено ще два диски (4 і 5), які не з’єднані з валом 7. Між дисками 4 і 5 у скошених гніздах розміщені кульки 8. Кожен з дисків 4 і 5 має вушко, яким приєднується за допомогою серги 9 до тяги 10.

         Сила тиску на педаль 1 передається через тягу 10, серги 9 і повертає диски 4 і 5 назустріч один одному (див. стрілки 1). У цей час кульки 8, перекочуючись у скошених гніздах, розсувають диски 4 і 5, притискуючи ними диски 3 і 6 до стінок картера. Відбувається гальмування валу 7. Коли педаль 1 відпускають, пружини 11 відводять диски в попереднє положення. Такі гальма встановлені на тракторах МТЗ-82, МТЗ-80.

       Колодкове гальмо складається з двох колодок (рис. 2, г) 8 з фрикційними накладками 9. Колодки встановлені на нерухомих осях 6 і стягнуті між собою пружинами 5. Протилежні торці колодок спи-раються на розтискний кулак 10, жорстко з’єднаний з важелем 3. Зовні колодки 5 охоплюються барабаном 4, жорстко прикріпленим до валу 7, який потрібно гальмувати.

         Сила тиску на педаль 1 через тягу 2 повертає важіль 3 і розтискний кулак 10. Останній розводить колодки 8 і притискує їх до внутрішньої поверхні барабана 4, гальмуючи його. Колодкові гальма встановлюють на колесах автомобілів, тракторних і автомобільних причепах. Приводне зусилля на гальма передається через механічний, пневматичний або гідравлічний приводи.

         Рис. 3. Регулювання стоянкового гальма. Для прикладу надається порядок регулювання стоянкового гальма МТЗ. Регулювання  гальма стоянки  робите  в  наступному  порядку (рис. 3) :

а) встановите  важіль  управління гальмом стоянки в переднє положення (від себе);

б) ослабте затягування контргайки регулювального  болта 1,  а також контргайку 7 і витягніть палець 5;

в) поверніть  важіль 4 і  поєднайте верхню кромку паза В1 важеля 2 з верхньою кромкою паза В2 важеля 3 правих педалі гальма, а потім, обертаючи  вилку 6, поєднайте  отвори  важеля 4 і  вилки 6 і вставте палець 5;

г) відверніть  або  закрутіть  болт 1 так, щоб при переміщенні важеля управління на себе із зусиллям 400 Н клямка утримувалася в западині між третім і четвертим  зубами  сектора,  а  трактор утримувався на ухилі 18%.

Після  регулювання  затягніть  ослаблені  раніше контргайки.

16.02.2024р.

Тема програми № 3:  Трансмісія тракторів

Тема уроку № 52: Основні несправності ведучих мостів.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 198-206

Опрацювати матеріал.

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_7.htm#%D1%94574

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Яке призначення ведучі мости?

2. Як і коли використовуються передні ведучі мости універсально-просапного трактора?

3. Перерахуйте можливі несправності ведучих мостів.

4. Вкажіть основні способи усунення несправностей ведучих мостів.

5. Назвіть операції технічного обслуговування ведучих мостів?

Можливі несправності ведучих мостів та способи їх усунення

         В процесі експлуатації в задніх мостах гусеничних тракторів можлива поява таких несправностей, як підвищений шум, перегрівання, порушення нормальної роботи гальм (відведення трактора убік під час роботи на рівній ділянці або невиконання ним крутого повороту).

         Для забезпечення нормальної роботи задніх мостів їх систематично прослуховують і оглядають, усувають виявлені підтікання трансмісійної оливи та перевіряють рівень оливи і за необхідності доливають або замінюють її. Не допускається заливати трансмісійну оливу вище за контрольний отвір або позначку на оливомірній лінійці, оскільки це призводить до витікання оливи через защільнювачі і потрапляння її в сухі сектори ведучого моста. 

         За недостатнього рівня оливи збільшується інтенсивність спрацювання зубчастих коліс і вальниць. Підтікання оливи можливе у разі засмічення сапунів задніх мостів, що призводить до підвищення тиску оливи всередині картерів.

         Періодично перевіряють затягування гайок кріплення корпусних елементів та деталей ведучого моста. У разі появи шуму у зубчастих передавачах перевіряють і за необхідності регулюють конічні роликові вальниці.

         Вальниці ведучого зубчастого колеса головного передавача в тракторі Т-150 регулюють таким чином. Від'єднують фланець карданного вала від фланця 11 (див. рис. 1) головного передавача. Відгвинчують шість болтів кріплення стакана 19 до картера 5 і, обертаючи за стрілкою годинника два довгих гвинти – знімачі 12, випресовують стакан. Не розбираючи стакана, потрібно розшплінтувати гайку хвостовика і повністю її затягнути. Якщо зубчасте колесо 20 вільно повертається від руки за фланець 11, то фактична кількість прокладок 18 більша за потрібну.

         Під час регулювання підбирають товщину набору регулювальних прокладок. Для цього знімають фланець 11, накривку 15 з защільнювачами і зовнішню вальницю 17 з внутрішнім кільцем. Зменшують кількість прокладок і встановлюють стакан у зворотній послідовності. Затягують гайку хвостовика і перевіряють затягування вальниць за моментом опору обертанню, який без защільнювачів має бути в межах 60 – 140 Н/см. Момент заміряють пружинною вагою, зачепленою гачком за отвір фланця. Показники ваги мають лежати в межах 1,0 – 2,3 кг на плечі довжиною 60 мм, що відповідає необхідному моменту опору обертання. Проміжок у вальницях маточини веденого зубчастого колеса регулюють тільки після розбирання або у разі заміни зубчастих коліс головного передавача.

Рис .1.  Конструкція заднього ведучого моста 
трактора Т-150 (розріз):

1 – ведучий вал заднього моста; 2 – вал-маточина; 3 – призматична шпонка; 4 – корпус; 5 – картер; 6 – вінець веденого зубчастого колеса; 7 – розпірна втулка; 8 – защільнювальне кільце; 9 – оливознімне кільце; 10 – шайба; 11 – фланець; 12 – гвинт-знімач; 13 – подвійний защільнювач; 14 – каркасний защільнювач; 15 – накривка корпусу; 16, 18 – регулювальні прокладки; 17 – конічна кулькова вальниця; 19 – стакан вальниць; 20 – ведуче конічне зубчасте колесо; 21 – штифт; 22 – сапун; 23 – стяжний гвинт; 24 – маточина; 25 – накривка вальниць; 26 – гвинт стопорної пластини; 27 – стопорне кільце; 28 – регулювальна гайка; 29 – стопорна пластина гайки

Можливі несправності ведучих мостів та способи їх усунення

Ознака несправності	Причина виникнення	Способи усунення
Підвищений шум ведучого моста	Поломка
	Спрацювання
	Порушене
Підвищений шум заднього моста, який виникає при поворотах трактора	Спрацьовані
Не працює автоматичне блокування диференціала	Заїдання
	Низький
	Замаслювання

Д.З. Продовжити речення та заповнити таблицю. Можливі несправності ведучих мостів та способи їх усунення.

Можливі несправності ведучих мостів та способи їх усунення

 

Ознака несправності	Причина виникнення	Способи усунення
Підвищений шум ведучого моста	Поломка зубців шестерень або поломка підшипників	Поламані деталі замінити
	Спрацювання конічних шестерень головної передачі	Відрегулювати зачеплення, при необхідності замінити шестерні
	Порушене регулювання підшипників головної передачі	Відрегулювати підшипники
Підвищений шум заднього моста, який виникає при поворотах трактора	Спрацьовані шестерні диференціала	Замінити спрацьовані шестерні
Не працює автоматичне блокування диференціала	Заїдання золотника датчика блокування	Промити датчик в чистому паливі або замінити його
	Низький тиск масла в маслопроводі до виконавчого механізму	Відрегулювати редукційний клапан, замінити датчик кута повороту
	Замаслювання дисків муфти, спрацьовані фрикційні накладки дисків, пошкоджена діафрагма муфти блокування	Промити диск, замінити фрикційні накладки, замінити діафрагму

 16.02.2024р.

Тема програми № 3:  Трансмісія тракторів

Тема уроку № 51: Кінцева передача, її призначення, будова та робота.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 204-206

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/kincevi_peredachi.html

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Як використовуються кінцеві передачі для зміни габаритів універсально-

просапного трактора?

2. Для чого служить кінцева передача?

3. Перерахуйте можливі несправності ведучих мостів.

4. Як змінити зазор між зубцями шестерень головної передачі?

5. Які функції виконує планетарний механізм?

6. Назвіть операції технічного обслуговування кінцевих передач?

7. Назвіть види трансмісійних олив.

Кінцева передача, її призначення, будова та робота.

Кінцеві передачі – останній ступінь трансмісії. Вони призначені для збільшення загального передаточного числа трансмісії і відповідно величини крутного моменту на рушіях, їх застосовують на тракторах та автомобілях великої вантажопідйомності. Кінцеві передачі являють собою одноступінчасті (рідше двоступінчасті), а інколи і планетарні редуктори.

Передачі розташовані у гусеничних тракторів за механізмом повороту, у колісних машин – за диференціалом. На просапних тракторах  для збільшення дорожнього просвіту застосовують кінцеві передачі з двома парами шестерень, що забезпечують також збільшення агротехнічного просвіту на трактора СШ - 2510, Т-25А, Т-40М. 

Кінцеві передачі виконані за схемами, наведеними на рис. 1. В одному випадку (рис. 1, а) їх розміщують усередині картера заднього моста разом з головною передачею і диференціалом, що надає конструкції компактності і спрощує мащення цих механізмів. При цьому ведучі шестерні 3 кінцевої передачі обертаються від півосьових шестерень диференціала 4. Ведені шестерні 6 закріплені на внутрішніх кінцях півісей 2, які пропущені через рукави 1, на зовнішніх кінцях півісей встановлено ведучі колеса 5. У другому випадку (рис. 1, б) кінцеві передачі знаходяться в окремих картерах 9, прикріплених до корпусу заднього моста 7. Ведені шестерні 6 закріплені на валу 8 ведучого колеса 5. У третьому випадку кінцеві передачі виконані у вигляді планетарного редуктора (рис. 7, в), водило якого 12 виготовлене у вигляді герметичного барабана і разом з колесом 11 закріплене на маточині 10, яка через підшипники опирається на рукав півісі. Ведуча сонцева шестерня З закріплена на півісі 2. Сателіти 15 обертаються від шестерні З, перекочуючись усередині коронної шестерні 13, закріпленої на рукаві 1, і через осі 14 обертають за собою водило разом з рушієм.

Рис. 1. Схеми кінцевих передач:  а – суміщена; б – рознесена; в – планетарна; 1 – рукав моста; 2 – піввісь; 3, 6 – відповідно ведуча і ведена шестерні кінцевої передачі; 4 – диференціал; 5 – ведуче колесо; 7 – корпус заднього моста; 8 – вал ведучого колеса; 9 – картер кінцевої передачі; 10 – маточина; 11 – ведуча зірочка (колесо); 12 – водило; 13 – коронна шестерня; 14 – осі; 15 – сателіти

         У потужних колісних тракторах (Т-150К, К-701,  Т-150)  для  збільшення  передаточного  числа  кінцеві передачі зроблено у вигляді планетарних механізмів.

          На тракторах використані  кінцеві  передачі  однакової  конструкції  з  деяки-  ми відмінностями.  Будова  сонцевої  передачі  трактора ДТ-75. Кінцева передача трактора ДТ-75М розташований у корпусі Б (рис. 2), який гвинтами кріпиться до корпусу заднього ведучого моста. Ведуче зубчасте колесо 8, виготовлене як одне ціле з валом, що обертається в двох роликових вальницях. Ведене зубчасте колесо кінцевого передавача складається із зубчастого вінця 23 та маточини 9, сполучених між собою призонними гвинтами та пружинними стопорними кільцями 3. Маточина 9 встановлена на шліцах валу 15 ведучої зірочки 11 гусениці. Вал 15 обертається у кульковій 23 і роликовій 20 вальницях, запресованих в стакан 25 і посадочне місце А корпусу Б. Стакан 25 вальниці 23 разом з опорою 26 гвинтами прикріплений до корпусу Б кінцевого передавача, а опора 26 бугелем 27 під’єднана додатково до корпусу заднього моста трактора. До зовнішнього фланця валу 15 шістьма гвинтами 19 кріплять ведучу зірочку 11. Для запобігання витіканню оливи з кінцевого передавача використовують защільнювальний блок 18, який складається з корпусу, двох сталевих кілець, пружини і гумового чохла.

У нижній накривці 22 корпусу кінцевої передачі розміщено два отвори, що закриваються корками, для контролю рівня і зливу оливи.

Рис. 2. Механізм кінцевого передавача трактора ДТ-75М:

А – посадочне місце під вальницю; Б – корпус кінцевого передавача; 1 – шліцевий наконечник; 2 – ведучий вал кінцевого передавача; 3 – пружинні стопорні кільця; 4 – роликова вальниця ведучого валу кінцевого передавача; 5 – ведуче зубчасте колесо кінцевого передавача; 6 – вал заднього моста урухомника правої гусениці; 7 – кругла гайка із замковою шайбою; 8 – гумове защільнювальне кільце; 9 – маточина веденого зубчастого колеса; 10 – накривка корпусу кінцевого передавача; 11 – ведуча зірочка гусениці; 12 – захисний козирок; 13 – гайкотримач; 14 – корпус защільника; 15 – вал ведучої зірочки гусениці; 16 – ковпак; 17 – спеціальна упорна шайба; 18 – защільник (гофрований гумовий чохол у поєднанні із розпірною пружиною); 19 – гвинт кріплення ведучої зірочки; 20 – роликова вальниця ведучого валу зірочки; 21 – кріпильна шпилька; 22 – нижня накривка корпусу кінцевого передавача; 23 – кулькова вальниця ведучого валу зірочки; 24 – зубчастий вінець веденого колеса кінцевого передавача; 25 – стакан кулькової вальниці; 26 – опора; 27 – бугель; 28 – опора кріплення кінцевого передавача до заднього кронштейна рами трактора; 29 – спеціальна шайба бугеля; 30 – пружина защільника

Рис. 3.  Кінцева передача тракторів типу Т-150 і Т-150К

1 – пробка, 2 – сонячна шестірня, 3 – палець(вісь), 4 – сателіт, 5 – водило,6 – коронна шестірня, 7 – корпус, 8 – картер, 9 – перехідний фланець,    10 – ущільнення, 11 – маточина, 12 – піввісь, 13 – диск ведучого колеса

                             Кінцева передача трактора Т-40

         Кінцева передача трактора Т-40 задніх коліс призначена для зниження частоти обертання і збільшення моменту, що крутить, передається на півісі 3 провідних коліс.

           Кожна кінцева передача складається з пари циліндричних шестерень з прямим зубом. Провідна шестерня 9 встановлена в розточуваннях корпусу 6 і обертається в двох роликопідшипниках.

           Ведена шестерня змонтована па півісі 3 колеса. Остання обертається в кульковому і роликовому підшипниках.

          Для усунення попадання пилу і бруду із зовнішнього боку півісі встановлено гумометалічне ущільнення 1.

           Кінцева передача трактора Т-40 фланцем прикріплена до рукава гальма і може встановлюватися в двох положеннях, що необхідно при зміні агротехнічного просвіту трактора.

           При значному зносі зубів шестерень допускається міняти місцями ліву і праву кінцеві передачі.

 Рис.4. Кінцева передача тракторів Т-40

1 — ущільнення; 2 — наполегливе кільце; 3 — піввісь; 4, 32 — склянки підшипників; 5 — зовнішнє кільце ущільнення; 6 — корпус; 7, 18, 31 — кришки; 8, 30 — болти; 9 — провідна шестерня; 10, 15 — манжети; 11 — барабан гальма; 12, 28 — штифти; 13 — гальмівна стрічка; 14 — кільце ущільнювача; 16 — важіль гальма; 17 — вісь важеля; 19, 27 — контргайки; 20 — важіль гальмівної стрічки; 21 — сферична шайба; 22 — регулювальна тяга; 23 — рукав; 24 — шайба; 25 — палець стрічки; 26 — регулювальний гвинт; 29 — ведена шестерня; 33 — вал педалей

 14.02.2024р.

Тема програми № 3:  Трансмісія тракторів

Тема уроку № 50: Ведучі мости гусеничних тракторів.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 194-195

Д.З. Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Mosty_gusenychni.html

Дати відповіді на питання:

1. З яких механізмів складається ведучий міст колісних тракторів?

2. Перерахуйте можливі несправності ведучих мостів.

3. Як змінити зазор між зубцями шестерень головної передачі?

4. Які функції виконує планетарний механізм?

5. На яких тракторах використовують фрикційний механізм повороту?

6. Назвіть операції технічного обслуговування ведучих мостів?

Ведучий міст гусеничного трактора – комплекс механізмів трансмісії, які збільшують і передають крутний момент від коробки передач до ведучих зірочок гусеничного рушія. До складу ведучого моста трактора належать: головна й кінцеві передачі, механізм повороту. Загальна будова та принцип дії головних і кінцевих передач гусеничних тракторів принципово не відрізняються від передачі колісних тракторів та автомобілів. Особливий інтерес являють собою механізми повороту, призначені для надання гусеницям різних швидкостей руху.

Задній міст трактора Т-150. У задньому мості трактора Т-150   дві  головні  передачі.     Від  однієї  головної  передачі  обертальний момент передається на праву кінцеву передачу, а від другої– на ліву. Будова  обох  головних  передач  однакова.    Ведучі  і  ведені  шестерні змонтовані в корпусах головних передач, які встановлені на корпусі заднього моста за допомогою штифтів і закріплені гайками.

      Конічні  підшипники  маточин  ведучих  шестерень  регулюють гайками. Кожна гайка фіксується замковою пластиною.  У нижній частині корпусу заднього моста є заливна пробка: і зливна пробка з магнітом. З правого боку в корпусі розміщено сапун, за  допомогою  якого  в  порожнині  заднього  моста  підтримується

атмосферний тиск, забезпечуючи надійну роботу ущільнень. На тракторі Т-150 є два способи повороту: перший– вмиканням на гусениці різних передач; другий – повернувши рульове колесо, не вмикається гідросистема на вторинному валу, а тільки передача.

Рис. 1. Задній ведучий міст трактора Т-150:

1 – маслянки; 2 – вилка карданного передавача; 3 – накривка голчастої вальниці хрестовини; 4 – накривка корпусу головного передавача; 5 – конічні кулькові вальниці валу головного передавача; 6 – вал з ведучим зубчастим вінцем головного передавача правої бортової гусениці; 7 – корпус головного передавача; 8 – корпус заднього ведучого моста; 9 – ведена шестірня головного передавача правої бортової гусениці; 10 – сапун; 11 – зубчастий вінець; 12 – призонні гвинти; 13 – накривка конічної кулькової вальниці; 14 – регулювальна гайка; 15 – конічна роликова вальниця веденої шестірні головного передавача; 16 – маточина веденої шестірні головного передавача; 17 – вал маточини заднього моста; 18 – захисне кільце лабіринтного защільнення; 19 – призматична шпонка фіксації заднього моста на рамі трактора; 20 – вал головного передавача з ведучою шестірнею лівої бортової гусениці; 21 – шліцевий хвостовик валу зубчастого колеса; 22 – фланець карданного передавача; 23 – стакан конічних кулькових вальниць; 24 – розпірна втулка; 25 – фланець валу головної передачі; 26 – хрестовина; 27 – карданний вал; 28 – шліцевий сектор карданного валу; 29 – ворсисте кільце защільника шліцевої частини карданного валу; 30 – накидна гайка защільника

Рис. 2.  Задній міст трактора ДТ-175С

1 – сонцева шестірня, 2 – стакан, 3 – прокладка, 4 – ведена шестірня головної передачі, 5 – барабан коронних шестерень, 6 – шків гальма сонячної шестерні, планетарного механізму, 7 – кришка корпусу заднього моста, 8 – корпус заднього моста, 9 – шків гальма валу (півісі), 10 – ведуча шестірня кінцевої передачі, 11 – вал(піввісь), 12 – ущільнення, 13 – кожух, 14 – пробка

Ведучі мости гусеничних тракторів. Механізми заднього моста трактора ДТ-175С  розміщені  в корпусі  8  (рис.  2),  що відлитий разом з  корпусом коробки  передач. Середній відсік, де розміщені планетарні механізми повороту та порожнина  коробки  передач,  утворюють  масляну  ванну.  Бокові відсіки сухі, в них розміщено механізми гальмування.

Ведуча шестерня головної передачі виготовлена разом з вторинним  валом  коробки  передач,  а  ведена  шестерня  4  закріплена  на фланці барабана коронних шестерень 5.

Між веденою шестернею головної передачі і фланцем барабана коронних  шестерень  встановлено  прокладки  3  для  регулювання зчеплення конічних шестерень після їх заміни.

 Поворот трактора здійснюється  шляхом  відключення  від трансмісії  тієї  гусениці,  в  бік  якої  необхідно  повернути. Для  виконання крутого повороту передбачено загальмування відключеної гусениці.

В трансмісії гусеничних тракторів як механізм повороту використовують сухі фрикційні багатодискові муфти та планетарні механізми. Фрикційні механізми повороту — сухі, постійно замкнуті муфти. 

 Які  відрізняються  від  головного  зчеплення  більшим  числом дисків. Необхідність передачі крутних моментів, що значно перевищують значення крутного моменту двигуна, зумовила застосування багатодискових муфт.

Планетарні механізми повороту (рис. 3) складаються з симетрично розміщених однакових планетарних механізмів, призначених для керування лівою і правою гусеницями трактора.

а) загальний вигляд;

б) схема механізму ведучого моста; в) принцип дії

Рис. 3. Планетарний механізм повороту ведучого моста

 гусеничного трактора ДТ-175С:

а) загальний вигляд; б) схема механізму ведучого моста; в) принцип дії

1 – ведуча шестірня кінцевого передавача; 2 – регулювальні гайки; 3 – палець; 4,13 – гальмівна стрічка; 5, 7 – важелі; 6, 12 – шків; 8, 10 – тяга; 9 – контрольний шток; 11, 12 – пружина; 14 – вал (піввісь); 15 – сателіт; 16 – сонячна шестірня; 17 – водило; 18 – корпус; 19 – ведуча шестірня головного передавача; 20 – упорний гвинт гальмівної стрічки; 21 – корпус заднього ведучого моста

         Механізм розміщений у корпусі 18, встановленому на вальницях у картері заднього моста. На поверхні корпусу 18 закріплено ведену шестірню головного передавача, а в середині – дві коронні шестірні. На осях водила 17 вільно посаджені сателіти 15, які знаходяться в постійному зчепленні з коронною і сонячною 16 шестернями водночас. Маточина шестірня 16 опирається на вальниці, розміщені в корпусі моста. Її виготовляють разом з гальмівним шківом 12. Водило 17 прикріплено до півісі 14, на якій розміщено гальмівний шків 6 та ведуча шестірня кінцевого передавача. Керування роботою планетарного механізму заднього ведучого моста здійснюється за допомогою педалей і важелів, розміщених у кабіні трактора і які діють на гальмівні механізми.

Принцип роботи механізму ведучого моста трактора ДТ-175С такий. За прямолінійного руху трактора педалі і важелі відпущені, при цьому гальмівний шків 6 піввісі 14 вільний, а шків 12  затягнутий стрічковим гальмом 13 за допомогою пружини 11 і разом із сонячною шестірнею перебуває в стані спокою.

Шестерні головного передавача обертають корпус 18, а він коронними шестернями обертає сателіти, які рухаються по нерухомій сонячній шестірні.

Рухомі осі сателітів водила 17 передають обертання піввісям 14, а від них – через кінцеві передавачі – ведучим зірочкам. Для повертання вправо або вліво переміщують відповідний важіль до себе, стрічка 13 відпускає гальмівний шків і сонячна шестірня звільнюється. При цьому сателіти починають обертати її, зусилля на водило не передається, воно разом із своєю піввіссю зупиняється, гусениця під’єднується від трансмісії, а друга гусениця продовжує рух і повертає трактор.

Для крутого повороту після переміщення важеля натискують на педаль. При цьому тяга 8 повертає важіль 5, затягує гальмівну стрічку 4 шківа 6 і піввісь 14 загальмовується.

14.02.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 49:   Призначення, будова механізму блокування диференціала.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 198-203

 Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Mosty_kolisni.html

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення механізму блокування диференціала тракторів.

2. З яких механізмів складається механізм блокування диференціала тракторів.

3. Опишіть будову механізму блокування диференціала тракторів.

4. Коли використовують АБД?

5. Назвіть положення важеля керування і крана АБД.

6. Опишіть роботу АБД.

 

Механізми заднього моста тракторів МТЗ-80/82 (рис. 1) - головна передача, диференціал, механізми блокування диференціалу та гальм, кінцеві передачі, півісі 9, кожухи гальм і рукави 8 півісей, розміщені в чавунному корпусі 21. Обертання від вторинного вала коробки передач (КП) передається через головну передачу, диференціал і кінцеві передачі до ведучих коліс.

 Головна передача являє собою пару конічних шестерень із спіральними зубами, що збільшує поверхні зачеплення і забезпечує безшумність роботи. Ведуча шестерня 1 закріплена на шліцьовому кінці вторинного валу коробки передач. Ведена шестерня 5 прикріплена до корпусу диференціала 4.

Рис. 1. Задній міст трактора МТЗ-80:

1, 5 — ведуча і ведена шестерні головної передачі; 2 — сателіт; 3, 18 — регулювальні прокладки; 4 - корпус диференціала; 6, 7 — ведуча і ведена шестерні кінцевої передачі; 8 — рукав півісі; 9 піввісь; 10 — корпус муфти блокування диференціала; 11 — диски з фрикційними накладками; 12 — штуцер; 13— діафрагма; 14 — блокувальний вал з ведучим диском; 15 — натискний диск; 16 — ліве гальмо; 17 — стакан підшипника; 19 — шестерня; 20 — хрестовина; 21 — корпус заднього моста; 22 — корпус коробки передач.

Головна передача переднього моста трактора МТЗ-82 — це пара конічних шестерень із спіральними зубами. Ведуча шестерня розміщена на шліцьовому валу і складена в стакані на двох конічних роликових підшипниках. Стакан центрується в корпусі моста і кріпиться до його фланця болтами. Ведена шестерня 12 (рис. 11.5) закріплена на центруючому пояску і шліцах корпусу 1 диференціала переднього моста.

Диференціал конічний, самоблокувальний, підвищеного тертя має чотири сателіти. Складається з двох коробок 1 й 7, в яких розміщено дві півосьові шестерні 6, чотири сателіти 5 на двох плаваючих, тобто на закріплених між коробками, осях 9, дві натискні чашки 4 та ведучі 3 й ведені 2 диски. Ведучі диски зовнішніми зубцями входять в зачеплення із зубцями коробок диференціала, а ведені та натискні чашки своїми внутрішніми зубцями посаджені на зубчасті вінці півосьових шестерень. Сателіти встановлені на шипах, розміщених хрестоподібно, перебувають у постійному зачепленні з півосьовими шестернями. Диференціал блокується за рахунок сил тертя, що виникають між дисками, коли міст включений. Осі сателітів відстають від корпусу диференціала і, ковзаючи в гніздах-пазах 8, зміщуються в бік півосьових шестерень. Через сателіти та натискні чашки вони стикують ведучі та ведені диски, фрикційні муфти включаються і блокують (виключають) диференціал, не допускаючи роздільного буксування передніх коліс. При відключенні мосту крутний момент до диференціала не передається, осі сателітів не зміщуються, диски не стискуються і диференціал не блокується.

Автоматичне блокування диференціала (АБД) складається в виконавчого механізму, виготовленого у вигляді фрикційної Муфти, встановленої на валу лівої ведучої шестерні кінцевої передачі, та механізму керування, до якого входить датчик з краном керування і редукційний клапан, розміщені в корпусі гідропідсилювача рульового керування. Гідросистема підсилювача пов’язана з муфтою блокування маслопроводами. Керують краном датчика з кабіни. Ведучий і ведений диски муфти блокування з’єднані відповідно і шліцами зовнішнього кінця лівої ведучої шестерні 6 (рис. 11.4) і пазами корпусу муфти блокування. З корпусом 10 муфти нерухомо з'єднаний блокуючий вал 14, який проходить через внутрішній отвір шестерні 6 і шліцьовим кінцем з’єднаний з хрестовиною диференціала. При подачі масла під тиском від гідропідсилювача рульового керування в порожнину між кришкою і діафрагмою 13, зусилля через натискний диск 15 передається на диски муфти. За рахунок сил тертя стиснуті диски з’єднують шестерню 6, зв’язану з нею шліцами півосьову шестерню диференціала, блокуючий вал 14 та Хрестовину. В результаті диференціал блокується. Важіль керування АБД в кабіні і кран датчика на корпусі гідропідсилювача мають три положення: АБД виключено, АБД включено і примусове блокування диференціала. При виключенні АБД масло до діафрагми не надходить і диференціал розблокований. Друге положення забезпечує автоматичне включення і виключення блокування залежно від розташування передніх колес: при повороті колес на кут більше 13° від прямолінійного напряму АБД відключається, при меншому куті — включається. АБД використовують при польових роботах, найефективніше— при роботі на схилах. При цьому АБД не лише зменшує буксування трактора, але й допомагає підтримувати прямолінійний рух. І Іа транспортних роботах АБД необхідно виключати для зменшення спрацювання шин, включають — при русі на слизьких дорогах  зі швидкістю до 10 км/год, оскільки при більшій швидкості АБД може спричинити небезпечні заноси трактора. Примусові блокування використовують лише для подолання тимчасових дорожніх перешкод.

09.02.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 48:       Будова і принцип дії головної передачі, диференціала.

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 194-203

 Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Veduchi_mosty.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_6.htm

Д.З. Дати розкриті відповіді на питання:

1. Поясніть призначення диференціала трактора.

2. Поясніть призначення головної передачі трактора.

 3. З яких механізмів складається диференціал трактора?

 3. Опишіть будову головної передачі тракторів.

4. За якими ознаками поділяють головні передачі тракторів?

5. Назвіть послідовність виконання ТО головної передачі тракторів.

09.02.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 47:       Призначення та будова ведучих мостів тракторів

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 194-195

 Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Veduchi_mosty.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_6.htm

Д.З. Дати розкриті відповіді на питання:

1. Поясніть призначення ведучих мостів тракторів.

2. З яких механізмів складається ведучий міст тракторів.

3. Опишіть будову ведучих мостів тракторів.

4. За якими ознаками поділяють ведучі мости тракторів?

5. Назвіть послідовність виконання ТО ведучих мостів тракторів.

07.02.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 46:       Будова та робота карданної передачі

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 188 - 193

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Kardan.html

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

Д.З. Підібрати відеоматеріал.  Дати відповіді на питання:

1. Поясніть призначення карданної передачі.

2. Опишіть будову карданної передачі.

3. За якими ознаками визначають несправність карданної передачі?

4. Що означає писк підчас руху задньою передачею?

5. Назвіть основні переваги та недоліки карданної передачі.

6. В чому буде полягати послідовність виконання ТО карданної передачі.

7. Поясніть призначення проміжної опори.

Для передавання крутного моменту між агрегатами трансмісії, розташованими на значній відстані один від одного, використовують карданну передачу. Карданна передача також забезпечує передавання крутного моменту між валами, осі яких не співпадають.

Рис. 1. Будова карданної передачі приводу мостів трактора Т-150К:
1- передній міст; 2 - карданний вал; 3 – гальмовий барабан; 4 – роздавальна коробка; 5 подвійна вилка; 6 – проміжна опора;  - задній міст.

  Будову карданної передачі приводу мостів трактора Т-150К наведено на рис. 1. Обертання від роздавальної коробки 4 до переднього моста 1 передається через карданний вал 2. Між ним і роздавальною коробкою 4 встановлений гальмовий барабан 3. Обертання від роздавальної коробки до заднього моста 7 передається через дві подвійні вилки 5 і проміжну опору 6. Карданний вал за допомогою вилок 8 і 4 з отворами у виступах відповідно (рис. 2) кріпиться до фланців гальмового барабана і вала-шестерні переднього моста. Виступи вилок 4 і 8 встановлено під кутом 90° до виступів вилок 1 і 7, які також мають отвори. В отвори вилок 4, 1 і 7, 8 встановлено круглі виступи хрестовин 2. Між ними і виступами вилок у стаканах 3 розміщено голчасті підшипники 14. В паз обойми кожного підшипника встановлюється виступ стакана (для фіксації підшипника). Між хрестовиною, підшипниками і стаканами є ущільнення 15. Відносно виступів вилок стакани 3 фіксуються упорними пластинами 11, стопорними пластинами 13 і болтами 12. До вилки 1 болтами прикріплено втулку 16 із шліцами на внутрішній поверхні. Вилку 7 приварюють до порожнистого валу 6, а на зовнішній поверхні хвостовика валу 6 розташовують шліци, які знаходяться у зчепленні зі шліцами валу втулки 16. Вал 6 може вільно переміщуватись відносно втулки 16. Для шліцьового з’єднання використовується мастило № 158, яке нагнітається через маслянку. Від забруднення шліци захищені гумовим чохлом 5 або спеціальним ущільненням з повстяним і гумовим кільцями. Чохол фіксується на валу 6 і втулці 16. Підшипники 14 також змащують мастилом № 158, яке нагнітається через маслянку 10, потім по каналах і прорізах на торцях хрестовин 2 подається до підшипників 14.- Через клапан 9 із хрестовин і підшипників, при заповненні їх маслом, витискається повітря і старе або зайве масло. При роботі карданного валу масло нагрівається і також витікає через клапан 9, захищаючи ущільнення 15 від пошкодження при підвищеному тиску масла. Карданний вал відбалансований динамічно за допомогою балансувальних пластин, які встановлено під болти 12 кріплення кришок голчастих підшипників.

Рис. 2. Карданний вал:

1, 4, 7, 8 — вилки; 2 — хрестовина; 3 — стакан; 5 — чохол; 6 — вал; 9 — контрольний клапан-сапун; 10 — маслянка; 11 — упорна пластина; 12 — болти; 13 — стопорна пластина; 14 — підшипник; 15 — ущільнення; 16 — втулка

07.02.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 45:       Проміжне з’єднання будова та робота

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 188 – 193.

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/Kardan.html

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

Д.З. Створити презентацію, підібрати відео матеріал.  Дати розкриті відповіді на питання:

1. Поясніть призначення проміжного з’єднання.

2. Поясніть коли на проміжному з’єднанні встановлюють два пружних елементи.

3. Опишіть будову проміжного з’єднання.

4. За якими ознаками поділяють проміжного з’єднання?

5. Назвіть основні переваги та недоліки проміжного з’єднання.

6. В чому буде полягати послідовність виконання ТО проміжного з’єднання.

 

Зчеплення і коробка передач розміщені на кістяку (рамі) трактора, але повного збігу їхніх валів досягти не вдається. Крім того, величина зміщення осей валів змінюється внаслідок деформації кістяка (рами) трактора. Через те вали муфти зчеплення і коробки передач з’єднують спеціальними шарнірами. Це з’єднання називають проміжним.

Проміжне з’єднання призначене передавати обертальний момент від вала зчеплення до первинного вала коробки передач при взаємному зміщенні осей цих валів.

За кількістю шарнірів розрізняють одинарні і подвійні проміжні з’єднання. Шарніри бувають пружні і жорсткі. Пружні шарніри мають еластичні гумові елементи, а жорсткі складаються лише з металевих деталей.

Рис. 1. Проміжне з’єднання трактора ДТ-75

Рис. 2. Карданна передача приводу переднього моста трактора МТЗ-82

Подвійне проміжне з’єднання з пружними шарнірами трактора ДТ-75. Кожний шарнір цього з’єднання складається з вилок 1 і 5 (рис. 1), головки 11, чотирьох гумових втулок 2, надітих на металеві втулки 10, і болтів 3. Головка 11 – це кільце з двох штампованих дисків, у яких є гнізда. У гніздах головки розміщені гумові втулки 2. Вилка 1 болтами 3 з’єднана з двома металевими втулками 10, а вилка 5 – з іншими двома такими втулками. Отже, вилка 5 може зміщуватися за рахунок еластичності гумових втулок 2. Таку саму будову має і другий шарнір проміжного з’єднання. У ньому обертальний момент з вилки 6 на вилку 7 передається через гумові втулки головки 11.

У тракторах МТЗ-80 і МТЗ-82 функцію проміжного з’єднання виконує ходозменшувач. У тракторі МТЗ-82 для передавання ходозменшувачу обертального моменту від роздавальної коробки 1 до механізму переднього ведучого моста 9 (рис. 2) використовують карданну передачу. Вона складається з двох карданних валів 3 і 7, на кожному з яких є два жорстких шарніри 2 і 4, 6 і 8, і проміжної опори 5. Карданні передачі є в тракторах Т-150 і Т-150К.

Догляд за проміжними з’єднаннями. Під час експлуатації трактора треба періодично перевіряти як затягнуті гайки кріплення головок шарнірів до втулок, стежити, щоб на гумові втулки не потрапляли олива і паливо.

14.02.2023р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 44:       Роздавальна коробка призначення та робота

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 174 - 193

 Опрацювати матеріал.

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Де застосовується та яке призначення роздавальної коробки?

2. Поясніть будову та роботу роздавальної коробки.

3. Поясніть чим відрізняються роздавальні коробки.

4. Яке мастило використовується в роздавальній коробці?

5. Назвіть основні переваги та недоліки роздавальної коробки.

6. Назвіть основні операції виконання ТО та ремонту роздавальної коробки.

14.02.2023р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 43:       Коробка передач з гідравлічним переключенням

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 181 - 188

 Опрацювати матеріал.

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Де застосовується коробка передач з гідравлічним переключенням?

2. Чим відрізняються КП тракторів ЮМЗ-8080 і ХТЗ-17021?

3. Яке призначення гідропідтискної муфти КПП?

4. Назвіть основні переваги коробок передач з гідравлічним переключенням.

31.01.2024р.

Тема програми № 3. Трансмісія тракторів.

Тема уроку № 42. Перемикаючий механізм коробки переміни передач.  

Працюємо з підручником:

 (Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     (Т – I) – сторінка 175-181.

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/KPP_MTZ-80.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

 Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Для чого служить механізм перемикання передач?

2. З чого складається механізм перемикання передач?

3. Яким чином унеможливлюється вмикання двох передач?

4. Які несправності можуть виникнути в механізмі перемикання передач?

5. Чим фіксуються повзуни від переміщення?

            Передачі переднього ходу тракторів поділяють на три діапазони:
знижувальні робочі, робочі і транспортні.

         Знижувальні робочі передачі забезпечують швидкість тракторного агрегату 0,1...5 км/год, їх використовують при посадці овочевих культур і дерев, збиранні картоплі і буряків, при роботі з навантажувачами безперервної дії та меліоративних роботах.

         Робочі передачі встановлюють швидкість тракторного агрегату 5... 15 км/год і застосовуються під час основного і передпосівного обробітку ґрунту, сівби, догляду за рослинами та при збиранні врожаю.

         Транспортні передачі регулюють швидкість руху від 15 до 37 км/год при холостих переїздах тракторів та перевезенні вантажів причепами.

                    Рис.  1. Коробка передач ЮМЗ – 6.

         Переключають діапазони і передачі за допомогою механізму, змонтованого в кришці 18 і верхній частині коробки передач (рис. 1.). 

         До кришки болтами прикріплено колонку 17. У верхній її частині є сферичний отвір з важелем 15 переключення передач з пластмасовою рукояткою. В середній частині важеля діє сферичний шарнір, що взаємодіє зі сферичним отвором колонки 17, притиснутим пружиною 14, встановленою між його буртом і колонкою. Від обертання навколо осі важіль 15 фіксується штифтом 13, що запресований в отвір колонки і входить в паз шарніра важеля 15. Шарнір важеля і отвір колонки закриваються гумовим захисним чохлом 16. Нижня частина чохла притискується до колонки хомутиком, верхня встановлюється на виступ важеля з натягом. Чохол запобігає забрудненню сферичної поверхні важеля 15 і коробки передач. На хвостовику нижньої частини важеля, що переміщується в пазах куліси 19 є кулька.

         Куліса — це металевий лист квадратної форми з чотирма поздовжніми пазами, з’єднаними в середній частині. Розміри і розташування пазів на кулісі визначають напрям руху важеля 15, обмежують його переміщення і неможливість одночасного включення двох передач. Куліса болтами кріпиться до кришки 18.       Один з чотирьох отворів кріплення куліси має більший діаметр, щоб уникнути неправильного встановлення куліси відносно кришки. В оброблених отворах передньої стінки корпусу трансмісії і внутрішніх перетинок вільно встановлено чотири валики 20 переключення передач. В середній їх частині, навпроти з’єднувального паза куліси 19, зроблено упори 23 з пазами. Відносно валиків 20 упори зафіксовано болтами, головки яких мають отвори з дротом, щоб болти не вигвинчувались. Між пазами упорів встановлено кульку важеля 15. На трьох валиках 20 розміщено по одній вилці 12, відносно валиків всі вони зафіксовані болтами. Виступи вилок встановлені в прямокутні проточки маточин шестерень 24 і кареток 26 і 29. Четвертий валик 20 (крайній з правої сторони трактора) з’єднаний важелем з проміжним валиком і двома вилками. Виступи вилок розміщено в прямокутні проточки маточин зубчастої муфти (рис. 2) редуктора (задня вилка) і блока шестерень 12 проміжного валу (передня вилка).

            Рис. 2. Редуктор коробки передач трактора ЮМЗ – 6.

         Для зменшення торцевого спрацювання зубців при переключенні            передач, уникнення неповного включення шестерень і самовиключення їх під  час роботи в коробці передач встановлений механізм блокування. Валик 10      блокування (рис. 1) розташований в корпусі, який болтами прикріплений до    верхньої частини кришки 18. Один кінець валика 10 з’єднаний тягою з                педаллю зчеплення. Валик взаємодіє з чотиригранними хвостовиками             фіксаторів 9, встановлених в отворах перетинки корпусу співвісно з отворами під валики її переключення.

         Хвостовики фіксаторів вільно встановлені в прямокутні отвори планки, а між нею і виступами фіксаторів знаходяться пружини, що притискують носки фіксаторів до валиків переключення з трьома пазами. Форма паза на валику відповідає формі виступу носка фіксатора. Пази на валиках 20 виконуються таким чином, що їх суміщення з виступом фіксатора відбувається при нейтральному положенні шестерень або при положенні, що відповідає включеній передачі.

         На тракторах моделі ЮМЗ-8070, ЮМЗ-8080 та їх модифікаціях встановлена синхронізована коробка передач — механічна, 12-швидкісна, трьох діапазонна з шестернями постійного зчеплення і синхронізаторами.

         Синхронізована коробка передач дозволяє повніше використовувати потужність двигуна, скорочувати час на переключення передач, полегшити управління трактором, покращити працездатність зубчастих з’єднань і в кінцевому результаті значно збільшити продуктивність тракторних агрегатів (ТА).

         На тракторах ЮМЗ Дніпропетровського тракторного заводу може також бути встановлена 9-швидкісна коробка передач, яка збільшує швидкість ТА до 32…35 км/год.

31.01.2024р.

Тема програми № 3. Трансмісія тракторів.

Тема уроку № 41. Механічна коробка передач.  

Працюємо з підручником:

 (Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     (Т – I) – сторінка 175-181.

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/KPP_MTZ-80.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

 Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Що називається механічною КПП?

2. Чим відрізняються КП тракторів ЮМЗ-8080 і ХТЗ-17021?

3. Які несправності можуть виникнути в механічній КПП?

4. Назвіть основні операції ТО з коробками передач із механічним

переключенням передач.

         Коробка передач трактора ЮМЗ-6 — три валова, з поздовжнім  розташуванням валів, нерухомими осями валів, рухомими шестернями, десяти ступінчаста, чотириходова, з механічним переключенням передач, з ручним керуванням, основна — зі знижувальним редуктором.

         Корпус 2 (рис. 1) коробки передач виготовлений разом з корпусом заднього моста, тому їх називають корпусом трансмісії, поділеним вертикальною перегородкою 21 на дві частини, у передній — коробка передач. Передньою торцевою поверхнею корпус трансмісії з’єднується з корпусом зчеплення, для цього на торцевій поверхні виконані отвори. В деяких отворах встановлюються центруючи штифти 3, більшість отворів 4, розташованих по периметру поверхні, мають нарізь для болтів, які з’єднують корпус трансмісії з корпусом зчеплення. На передній торцевій поверхні і у перегородці 21 виконують отвори для встановлення первинного валу 1, проміжного валу 35, вторинного валу 22 і валиків їх перемикання. Верхня частина корпусу 2 закривається кришкою 18, в нижній є нарізний отвір з пробкою 33 для зливання масла з корпусу коробки передач. Магніт у пробці вловлює металеві часточки, які потрапляють в масло від спрацювання деталей коробки передач. У передній частині лівої частини корпусу є люк з кришкою, яка кріпиться до корпусу болтами і забезпечує доступ до проміжної шестерні приводу сільськогосподарських машин.

         Первинний вал 1 коробки передач складається з фланця і валу, виготовлених разом. Фланець має два виступи, які за допомогою гумових прокладок з'єднуються з аналогічними виступами валу муфти зчеплення. На зовнішній поверхні валу розміщено шліци, а в середній його частині отвір. Шліци первинного валу зчеплені зі шліцами ведучої шестерні б, яка має два виступи, встановлені у внутрішні обойми двох роликових підшипників. Зовнішні обойми роликових підшипників розміщені в стакані 7, що кріпиться до корпусу 2 болтами. Між виступом стакана і корпусом встановлено прокладки, якими регулюється осьове переміщення вторинного валу, обмежене відносно стакана стопорними кільцями і фланцем. Стопорні кільця встановлюють в кільцеві канавки на внутрішній поверхні стакана. Фланець фіксується болтами до передньої торцевої поверхні стакана. Осьове переміщення шестерні 6 відносно валу 1 обмежується стяжним болтом 5, вільно встановленим в отвір валу 1. Виступ болта взаємодіє з кільцевою проточкою внутрішньої поверхні шестерні 6. На носку болта 5 є нарізка і радіальний отвір. Відносно валу 1 болт 5 фіксується шайбою, корончатою гайкою і шплінтом. 

    Рис. 1. Коробка передач трактора ЮМЗ-6:

I — первинний вал; 2, 8 — корпус; 3 — центруючий штифт; 4 — отвір з різьбою; 5 — болт; 6 — ведуча шестерня; 7 — стакан; 9 — фіксатор; 10 — валик блокування. 11, 33 — пробки; 12 — вилка; 13 — штифт; 14 — пружина. 15 — важіль переключення передач; 16 — чохол; 17 — «колонка; 18 — кришка; 19 — куліса; 20 — валик переключення; 21 — перегородка; 22 — вторинний вал; 23 — упор; 24 — шестерня передачі заднього ходу; 25. 27, 28 — шестерні: 26, 29 — каретки; 30 — блок шестерень IV і V передачі; 31 — стопорне кільце; 32 — шестерня  II передачі; 34 — рухомий блок шестерень: 35 — проміжний вал; 36 — кульковий підшипник; 37 — вал привода ВВП

         Співвісно первинному валу 1 в корпусі 2 встановлений вторинний  вал 22, на хвостовику якого розміщено ведучу конічну шестерню головної передачі, виготовлену разом з валом (у середній частині валу є шліци). На зовнішній поверхні носка валу зроблено проточку меншого діаметра, ніж діаметр середньої частини валу. Торцева поверхня носка валу має різьбовий отвір. В зчепленні зі шліцами валу перебувають шліци трьох кареток, які можуть вільно переміщатись по шліцах валу.

         Каретка 29 II і IV передач, каретка 26 III і V передач виготовлені у вигляді подвійних шестерень, а каретка І передачі — одинарної шестерні 24. На задніх частинах всіх кареток розміщено маточини, на зовнішніх поверхнях яких зроблено кільцеві проточки прямокутної форми. Хвостовик валу встановлено в роликовий підшипник, розміщений в отворі перегородки 21. Між перегородкою і зовнішньою обоймою підшипника встановлено втулку, відносно якої підшипник фіксується стопорним кільцем. В одній площині з первинним і вторинним валами розташований порожнистий проміжний вал 35 зі шліцами і нерухомими шестернями на зовнішній поверхні його середньої і задньої частин. Від осьового переміщення шестерні фіксуються стопорним кільцем 31. Шестерні задньої передачі 25, першої 27 і п’ятої 28 — одинарні, шестерня 30 четвертої і третьої передач — подвійна, а шестерня 32 другої передачі має два зубчастих вінці — зовнішній і внутрішній. На передній частині валу 35 вільно встановлений рухомий блок шестерень 34, між ними — бронзова втулка

         Рис. 2. Привод сільськогосподарських машин від коробки передач трактора ЮМЗ-6:

1 — первинний вал; 2 — проміжна шестерня; 3 — кришка; 4 — внутрішня перетинка корпусу; 5— вісь; 6 — корпус трансмісії; 7— блок шестерень проміжного валу

          Ліва шестерня блока постійно зчеплена із зубцями ведучої шестерні 6. Права шестерня блока може входити в зчеплення з внутрішнім зубчастим вінцем шестерні 32. Між переднім підшипником і корпусом є втулка, яка на зовнішній і внутрішній поверхнях має буртики і фіксує підшипник відносно корпусу 2. Задній підшипник фіксується виступом корпусу, нарізкою хвостовика валу і стопорним кільцем. На нарізку нагвинчується спеціальна гайка. В отвір валу 35 встановлюється вал 37 приводу ВВП, на носок валу — кульковий підшипник 36 в стакані, який укріплений на корпусі 2 болтами. Відносно стакана підшипник 36 фіксується виступом стакана і стопорним кільцем. Ширина зубців шестерні 6 вдвічі більша від ширини зубців великої (лівої) шестерні блока шестерень 34. Тому при переміщенні блока в крайнє ліве або праве положення обертання від первинного валу 1 передається до проміжного валу 35, а блока шестерень 34 в крайнє праве положення—зубці малої (правої) шестерні блока входять в зачеплення із зубцями внутрішнього вінця шестерні 32. Таке положення блока 34 і шестерні 32 відповідає транспортному діапазону. При переміщенні блока в крайнє ліве положення велика шестерня блока 34 входить в зачеплення з проміжною шестернею 2 (рис.2) приводу сільськогосподарських машин, а мала шестерня— із шестернею 3 (рис. 3) редуктора.

         Таке положення блока шестерень відповідає робочому діапазону. Шестерня 2 (рис. 2) встановлена з лівого боку корпусу 6 трансмісії на осі 5, яка відносно внутрішньої перетинки 4 зафіксована болтами. Виступ болта входить в отвір осі 5. Між шестернею 2 і віссю 5 встановлено два кулькових підшипники, між внутрішніми обоймами підшипників — втулку. Від осьового переміщення шестерня 2 фіксується втулкою, шайбою, гровером і болтом, який загвинчується в нарізний отвір осі 5. Шестерня 25 (рис. 1) проміжного валу постійно зчеплена з проміжною шестернею 10 (рис. 3) заднього ходу, що розташована в нижній частині корпусу трансмісії 1 і встановлена на осі, розміщеній нерухомо в розточці кронштейна корпусу 1. Відносно корпусу вісь зафіксована установочним болтом, між шестернею 10 і віссю — два кулькових підшипники.

Корпус редуктора виконаний у вигляді кронштейна 2 з чавуну, прикріпленого до верхньої частини корпусу (справа) і трансмісії болтами (рис. 3). На внутрішній поверхні кронштейна зроблено два виступи з отворами, в які встановлюють кулькові підшипники. що є опорами валу 8 редуктора. В середній частині валу 8 виконано шліци, на задній частині яких встановлено ведучу шестерню 7. Їх зубці постійно зачеплені з зубцями малого зубчастого вінця подвійної шестерні ЗО (рис. 1.) проміжного валу. На передній частині шліців встановлена рухома зубчаста муфта 6 (рис. 3.). Маточина муфти 6 має кільцеву проточку прямокутної форми. На носкові

валу 8 розміщено шестерню 3, між нею і валом 8 — бронзова втулка, запресована в отвір шестерні 3 із двома зубчастими вінцями. З великим зубчастим вінцем входять в зачеплення зубці рухомого блока 12 проміжного валу 9, з малим зубчастим вінцем — внутрішній зубчастий вінець зубчастої муфти 6.

Деталі коробки передач змащують шляхом розбризкування масла, яке заливають через нарізний отвір з пробкою 11 кришки 18 (рис. 1.) коробки передач. Рівень масла повинен знаходитись між двома контрольними отворами на стінці кронштейна редуктора і закриваються пробками 4 і 5 (рис. 3.). Забруднене масло зливають через два нарізних отвори в дні корпусу, потім отвори закривають пробками з магнітом.

Рис. 3. Редуктор коробки передач трактора ЮМЗ-6: .

1 — корпус трансмісії; 2 — кронштейн; 3 — шестерня з двома війцями; 4 ,5 — пробки контрольних: отворів; 6 — зубчаста муфта; 7 — ведуча шестерня; 8 — вал редуктора, 9 — проміжний ват коробки передач; 10 — проміжна шестерня заднього ходу; 11 — шестерня проміжного вал з двома зубчастими вінцями; 12 — блок шестерень проміжного валу.

26.01.2024р.

Тема програми № 3: Трансмісія тракторів

Тема уроку № 40: Призначення та будова коробок передач

Працюємо з підручником:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 174-181.

 Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/korobka_peredach.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

https://agravt.blogspot.com/p/24-23-24_58.html

Д.З. Дати розкриті відповіді на питання:

1. Для чого потрібна коробка передач і які функції вона виконує?

2. Що називається передаточним числом?

3. Для чого потрібні транспортні передачі?

4. Чим відрізняються робочі передачі?

5. За якими ознаками поділяють КПП тракторів?

6. Розкажіть про використання знижувальних робочих передач.

Коробка передач призначена для зміни в широкому діапазоні крутного моменту за величиною і напрямком, який передається від двигуна на ведучі колеса, що дає змогу трактору чи автомобілю розвивати силу тяги і швидкість, які відповідають різним умовам роботи. Крім того, коробка передач забезпечує тривале роз’єднання працюючого двигуна і ведучих коліс.

Ходозменшувач за рахунок додаткового збільшення передатного числа трансмісії забезпечує сповільнення швидкості руху до 0,6 – 1,4 км/год, що потрібно для роботи трактора зі спеціальними сільськогосподарськими машинами — розсадосадильними, бурякозбиральними та ін.

Роздавальна коробка розподіляє крутний момент між ведучими мостами і додатковим обладнанням, наприклад валом відбирання потужності, та вмикає їх.

До коробок передач, роздавальних коробок і ходозменшувачів ставлять такі вимоги:

􀁹 забезпечення найліпших тягово-швидкісних і паливно-економічних властивостей тракторів та автомобілів;

􀁹 безшумність під час роботи і перемикання передач;

􀁹 легкість керування, забезпечення надійного вмикання і вимикання передач;

􀁹 високий ККД на всіх режимах роботи;

􀁹 простота обслуговування і ремонту.

   Коробки передач і роздавальні коробки, які застосовують на тракторах та автомобілях, класифікують за такими ознаками:

􀁹 характером зміни передатного числа — ступінчасті, безступінчасті, комбіновані;

􀁹 способом перетворення крутного моменту — механічні, гідравлічні, комбіновані;

􀁹 способом керування — з ручним керуванням, напівавтоматичні, автоматичні.

         Зверніть увагу на найпростішу коробку передач (рис.1) та її роботу. Всі роботи по перемиканню передач виконуються за допомогою механізму перемикання передач (рис 3).

         Проста ступінчаста коробка передач (рис. 2) має три вали: ведучий (первинний) А, зв’язаний через зчеплення з колінчастим валом двигуна; ведений (вторинний) Б, з’єднаний через карданну передачу та інші механізми з ведучими колесами трактора чи автомобіля; проміжний В. З ведучим валом як одне ціле виготовлене ведуче зубчасте колесо (вал-шестерня) 1, що знаходиться в постійному зачепленні з веденим зубчастим колесом (шестернею) 8, жорстко з’єднаним із проміжним валом. У разі вмикання зчеплення обертаються ведучий і проміжний вали.

На веденому валу встановлені рухливі зубчасті колеса 2 і 3, а зубчасті колеса 7, 6 і 4, так само як і колесо 8, жорстко з’єднані з проміжним валом. Відношення числа зубів веденого зубчастого колеса до числа зубів ведучого колеса, обернене частотам їх обертання, називають передатним числом. Наприклад, передатне число передачі, що складається із зубчастих коліс 8 і 1, iп = z8 / z1 , де z8 — число зубів веденого зубчастого колеса 8; z1 — число зубів ведучого зубчастого колеса 1. Коли яке-небудь зубчасте колесо веденого валу входить у зачеплення з одним із зубчастих коліс проміжного валу, крутний момент від двигуна через ведучий, проміжний і ведений вали коробки передається до ведучих коліс трактора чи автомобіля. Для вмикання першої передачі колесо 3 пересувають уперед, вводять його в зачеплення із шестернею 6 першої передачі проміжного валу.

Першою передачею користуються, коли трактор і автомобіль рухаються в найскладніших дорожніх умовах, на крутих підйомах, а також під час рушання з місця на поганій дорозі і з вантажем.

Друга передача є проміжною. В наведеній схемі триступінчастої коробки вона єдина.

У чотири- і п’ятиступінчастій коробках передач може бути дві або навіть три проміжні передачі.

При вмиканні прямої (у цьому разі третьої) передачі ведучий і ведений вали з’єднуються безпосередньо через зубчасті колеса. Пряма передача є основною для автомобіля і використовується під час руху по добрій дорозі. Перемикають передачі за вимкненого зчеплення введенням рухливих зубчастих коліс (кареток) веденого валу у зачеплення з нерухомими зубчастими колесами проміжного валу. Це зачеплення супроводжується ударами торців зубів та їхнім підвищеним зношенням. Тому на тракторах і автомобілях часто застосовують коробки передач із постійним зачепленням зубчастих коліс, що різняться високою довговічністю.        Для прикладу наведено тривальну коробку передач в розрізі (рис. 4).

Рис. 1. Схема роботи найпростішої коробки передач:

1, 2, 3 — рухомі шестерні (каретки); 4 — проміжна шестерня заднього ходу; 5, 6, 7 — нерухомі шестерні; 8 — вторинний вал; 9 — первинний вал.

Рис. 2. Схема триступінчастої коробки передач:

А — ведучий вал; Б — ведений вал; В — проміжний вал; Г — вісь зубчастого колеса передачі заднього ходу; 1 – 8 — зубчасті колеса

Рис 3. Механізм перемикання передач:

1 — куліса; 2 — кульова опора; 3 — важіль перемикання; 6 — валик блокування; 5 — пружина фіксатора; 6 — фіксатор; 7 — повзун; 8 — вилка; 9 — каретка.

Рис. 4. Тривальна коробка передач в розрізі.

26.01.2024р.

Тема програми № 10: Коробка передач,  роздавальна коробка,  проміжні  з’єднання,  карданна передача.

Тема уроку № 39: Класифікація коробок передач.

Працюємо з підручниками:

(Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     Т - I – сторінки 174-175

 (Т–II)Трактори і автомобілі: Навчальний посібник / В.С.Бучок. – К.: Аграрна освіта, 2008. – 331 с.             Т–II – сторінки 135 – 140.

 Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/korobka_peredach.html

https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/traktoru_i_avtomobili_I%D0%86_g/5/5_4.htm

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Для чого потрібна коробка передач і які функції вона виконує?

2. Як класифікують коробки передач?

3.   Чим відрізняються коробки передач тракторів та автомобілів?

4. Які відмінності в коробках передач?

Коробки передач класифікуються за такими ознаками:

За способом передачі потужності

·         Механічні — коробки передач, в яких застосовуються механічні передачі, як правило — зубчасті.

o    Прості — створюються з використанням циліндричних та конічних зубчастих передач.

o    Планетарні (ПКП) — створюються з використанням планетарних рядів.

·         Гідромеханічні — коробки передач, в яких механічні передачі використовуються в поєднанні з гідравлічною передачею (гідромуфта, гідротрансформатор).

Коробка передач тракторів класифiкують за такими ознаками:

- кількість валів (без урахування валу заднього ходу):

дво-, три - i чотиривалові розташування валiв вiдносно поздовжньої осі трактора (поздовжнє i поперечне);

- тип шестеренчастої передачi - з нерухомими осями валів і зосями, якi обертаються (планетарнi передачi);

- спосiб зачеплення шестерень - постiйний i з рухомими шестернями;

- число передач переднього ходу (три-, чотири-, п'ятиступiнчастi тощо);

- процес перемикання передачi - з розриванням потоку потужності (з зупинкою трактора для перемикання передачi) i без розривання (перемикання на ходу);

- число рухомих длоків шестерень (дво-, три - i чотириходові);

- тип перемикання передач (механiчний, гiдравлiчний);

- спосiб управлiння (ручний, напiвавтоматичний, автоматичний);

- призначення (основна, роздавальна, ходозменшувач, знижувальний редуктор).

Передачi переднього ходy тракторів подiляють на три дiапазони:

 знижувальні робочі, робочi i транспортнi.

Знuжyвальні робочі передачi забезпечують швидкicть тракторного aгpeгaта 0,1...5 км/год, їх використовують при посадцi овочевих культур і дерев, збиранні картоплi i бурякiв, при роботі з навантажувачами безперервної дії та мелiоративних роботах.

Робочі передачі встановлюють швидкicть тракторного агрегату 5...15 км/год i застосовуються пiд час основного i передпосiвного обробiтку фунту, сiвби, догляду за рослинами та при збираннi врожаю.

Tpaнcnopmнi nередачі регулюють швидкicть руху від 15 до 37км/год при холостих переїздах тракторів та перевезенні вантажів причепами.

Основні типи коробок передач

1.     Механічна.

2.     Роботизована.

3.     Автоматична.

4.     Варіаторна.

1.     Механічна коробка передач – це механізм, який складається з багатоступінчастого редуктора, який дозволяє виконувати ручне перемикання передач.

2.     Роботизована коробка передач – уявляє собою систему перемикання передач таку саму, як і в механічній коробці, но має автоматизованний контроль зчеплення та перемикання передач.

3.     Автоматична коробка передач – це механізм, що дозволяє без участі водія, в автоматичному режимі, вибирати передачу під час руху ТЗ.

4.     Варіаторна коробка передач – уявляє собою безступеневу систему передачі крутного моменту на ведучі колеса ТЗ.

На легкових автомобілях в основному встановлюють одноступінчасті трьохколісні (насос, турбіна, реактор) комплексні (реактор встановлений на муфті вільного ходу) гідротрансформатори. В сполученні з гідротрансформатором використовується двох- або трьох ступенева коробка передач, зазвичай.  Планетарна з автоматичним керуванням.

На вантажних автомобілях на відміну від легкових використовують непрозорі, одноступеневі. комплексні гідротрансформатори. Для автомобілів великої вантажопідйомності використовують двох- або трьохступеневі гідротрансформатори.
    ГМП складається з гідродинамічної передачі (блокованого гідротрансформатора), механічної ступінчастої коробки передач, масляної системи і гальма сповільнювача.

Схема гідромеханічної коробки передач: А - гідротрансформатор; Б -механічна передача; В - гальмо-сповільнювач; Г - подвійний фрікціон; 1 - привідний вал; 2 - передній фрікціон; 3 - корпус гідротрансформатора; 4 - турбінне колесо; 5 - колесо-реактор; 6 - насос; 7 - ведучий вал; 8 - шестерня ведучого вала; 9 - передні диски; 10 - задні диски; 11 - муфта; 12 - ведена шестерня; 13 - ведений вал; 14 - проміжна шестерня; 15 - ведуча шестерня задньої пердачі; 16 - проміжний вал; 17 - ведена шестерня понижуючої передачі; 18 - ведуча шестерня понижуючої передачі; 19 - шестерня проміжного вала; 20 - опора; 21 - ротор гальма-сповілнювача; 22 - статор гальма-сповільнювача.

Гідротрансформатор забезпечує у відповідному діапазоні безступінчасту зміну крутного моменту на веденому валі. При частоті колінвала двигуна, близькій до максимальної, при увімкненій вищій передачі, гідротрансформатор блокується переднім фрикціоном. Вмикання і вимикання фрикціона здійснюється за рахунок різниці тиску масла, яке підводиться до його внутрішньої і зовнішньої порожнин.

Механічний редуктор подібний до звичайних скриньок передач. Тільки вмикання відбувається за допомогою фрикціонів або пневмоторів.

Масляна система ГМП забезпечує роботу  гідротрансформатора, силове вмикання фрикціонів, змащення і відвід теплоти. Тиск в системі створюється двома масляними насосами. Великий (передній) насос з шестернями внутрішнього зачеплення працює постійно при роботі двигуна. Малий (задній) насос меншої продуктивності працює тільки при русі автобуса. Редукційний клапан підтримує тиск в масляній системі в межах 6,0 ... 6,5 МПа і забезпечує автоматичне вимкнення великого насоса в той момент, коли продуктивність малого насоса стає достатньою для живлення масляної системи ГМП.

Гальмо-сповільнювач складається з ротора і статора. У статорі є масляні клапани, розміщена ведена шестерня приводу спідометра. Гальмівний режим настає при заповненні робочої порожнини сповільнюючого гальма маслом, що надходить з головної магістралі ГМП через клапан керування, що встановлений у статорі.

Система керування ГМП. До неї входять контролер, що дає змогу здійснювати керування ГМП в ручному і автоматичному режимах; електромагніти керування периферійними клапанами подвійного фрикціона; відцентровий силовий редуктор, що забезпечує автоматичне перемикання передач; датчики і сигнальні лампочки. Вмикання відповідних передач здійснюється з допомогою електричних імпульсів і тиску рідини (блокування гідротрансформатора), який створюється в масляній системі.

24.01.2024р.

Тема програми № 3. Трансмісія тракторів.

Тема уроку № 38. Несправності муфт зчеплення.

Працюємо з підручником:

 (Т–I) - Трактори: / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука — К.: Грамота, 2003. — 576 с.; іл.     (Т – I) – сторінка 158-173.

(Т–II)Трактори і автомобілі: Навчальний посібник / В.С.Бучок. – К.: Аграрна освіта, 2008. – 331 с.             Т–II – сторінки 134 - 135

Опрацювати матеріал.

https://budova-traktoriv.com.ua/robota_zcheplennia.html

Д.З. Дати відповіді на питання:

1. Назвіть основні несправності зчеплення та їх ознаки.

2. Розкажіть правила користування зчепленням.

3. Чим і як виконують технічне обслуговування зчеплення? 

Надійність роботи зчеплення залежить від своєчасного та якісного  технічного обслуговування, від правильного користування нею.

Технічне обслуговування зчеплення полягає в своєчасному змащуванні підшипників, періодичному регулюванні зазорів та величини вільного ходу педалі керування.

Потреба регулювати зазори виникає в міру спрацювання фрикційних накладок дисків і поверхонь тертя інших деталей.

Користуючись зчепленням під час роботи на тракторі, треба додержувати таких правил:

Вимикати зчеплення швидким рухом, натискуючи на педаль до кінця її ходу. Швидке роз’єднання ведучих і ведених дисків зменшує час пробуксовування їхніх поверхонь, а отже, зменшує спрацювання деталей.

Вмикати зчеплення повільно, відпускаючи педаль до кінця і не затримуючи її в проміжному положенні. При цьому момент сил тертя між дисками, отже, обертальний момент, що передається через зчеплення, зростають плавно. Деталі зчеплення і всієї трансмісії включаються в роботу без ударних навантажень, що запобігає передчасному їх спрацюванню.

Не вимикати зчеплення без потреби, бо під час вимикання і вмикання найдужче спрацьовуються деталі.

Не залишати постійно замкнуте зчеплення довго вимкненим, бо натискні пружини втрачають свою пружність.

 Під час роботи двигуна не тримати ногу на педалі керування  муфтою зчеплення, бо маса ноги притискує відводку до відтискних важелів, і зчеплення пробуксовує, внаслідок чого швидко спрацьовуються деталі.

Змащують підшипники за таблицею мащення відповідно до заводської інструкції.

Змащуючи підшипники зчеплення, не можна давати надмірної кількості мастила, бо воно може потрапити на поверхні фрикційних накладок і зменшити коефіцієнт їхнього тертя.

Регулюють зазори і величину вільного ходу педалі теж за інструкцією заводу.

Основні несправності зчеплення та їх ознаки.

Ознака. Під час роботи з повним навантаженням трактор або автомобіль не розвиває потрібної швидкості (не рушає з місця) за справного двигуна.

Несправність. Зчеплення пробуксовує внаслідок замаслювання фрикційних накладок або спрацювання деталей і порушення зазорів.

Способи усунення. Замаслені тертьові поверхні дисків промивають струменем бензину (гасу), використовуючи шприц. Для цього треба відкрити верхній люк картера муфти зчеплення і змочити диски бензином (гасом). Вмикнути декомпресор і прокрутити зчеплення кілька разів, безперервно вмикаючи та вимикаючи її в цей час. Обертати зчеплення можна ручкою колінчастого вала через маховик пускового двигуна або за допомогою стартера. Після цього видаляють бензин з картера, змащують опорну поверхню відводки і перевіряють дію зчеплення в роботі. Якщо диски пробуксовують, зчеплення треба розібрати і помити фрикційні накладки в бензині жорсткою щіткою або переклеїти чи переклепати їх на нові. Якщо диски пробуксовують внаслідок спрацювання деталей зчеплення, регулюють величини зазорів і вільного ходу педалі керування муфтою.  Вільний хід педалі перевіряють під час технічного обслуговування № 2. Іноді зчеплення пробуксовує внаслідок ослаблення пружності натискних пружин. У такому разі її ремонтують, замінюючи натискні пружини новими.

Ознака. Під час вмикання передачі відчувається зусилля на важелі, також чуємо шум, вібрацію.

Несправність. Неповне вимикання зчеплення за рахунок великого вільного ходу педалі зчеплення, деформації веденого диска, перекосу натискного диска

Способи усунення. Відрегулювати вільний хід педалі зчеплення. Замінити ведений диск. Відрегулювати положення відтискних важелів.

Ознака. Ривки під час під час відпускання педалі зчеплення.

Несправність. Неплавне вмикання зчеплення за рахунок недостатнього змащування упорного підшипника, вихід його з ладу. Заїдання муфти вимкнення, спрацювання, пошкодження шліців на валу, маточині веденого диска.

Способи усунення. Змастити підшипник. Усунути пошкодження, замінити деталі.

Ознака. Підвищений шум при русі трактора, вібрація валів.

Несправність. Спрацювання, пошкодження хрестовин, підшипників, сальників, втулок, шліцьових з’єднань карданних передач та проміжних з’єднань, згинання та скручування валів, послаблення кріплень, неправильне складання шліцьових з’єднань.

Способи усунення. Замінити зруйновані або спрацьовані деталі, підтягнути кріплення.